Звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами: практичні поради та кейси від адвоката

Про звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами: практичні поради та кейси розповів адвокат, доктор філософії в галузі права (PhD), доцент кафедри міжнародного та європейського права ХУУП імені Леоніда Юзькова Андрій Іваницький під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами, а саме:

• 1. Підстави звільнення за сімейними обставинами.
• 2. Процедура звільнення.
• 3. Вимоги до рапорту.
• 4. Судова практика та практичні кейси.

У рамках характеристики звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами акцентовано на наступному:

1. Підстави звільнення за сімейними обставинами

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Зокрема, частина 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» закріплює вичерпний перелік підстав до звільнення військовослужбовців (БЗВП, за призовом осіб офіцерського складу, за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, «контрактники», «кадрові») за сімейними обставинами. А також, визначає періоди під час яких військовослужбовець може звільнитись зокрема у мирний час, під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану), під час дії воєнного стану.

Нормативно-правові акти, які врегульовують звільнення за сімейними обставинами:

1. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.
2. Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України Від 10.04.2009 року № 170.
3. Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531.

Пункт 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, в редакції змін від 23.07.2024 року (набрало чинності 02.10.2024 року) визначає, що перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції. Як наслідок, з 02.10.2024 року, саме Додаток 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначає вичерпений перелік документів, які підтверджують право на звільнення через сімейні обставини.

2. Процедура звільнення

Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531 визначає наступні особливості процедури звільнення:

1. Військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника) «по команді».

2. Рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах.

3. Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

4. Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства. У разі направлення рапорту засобами поштового зв’язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу;

5. Розгляд паперового рапорту військовослужбовця щодо звільнення всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту.

3. Вимоги до рапорту

Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

• Підстави звільнення з військової служби;
• Думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
• Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531 містить наступні вимоги до елементів письмового рапорта, а саме:

• Найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;
• Заголовок «Рапорт»;
• Суть порушеного питання;
• Перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);
• Найменування займаної посади;
• Військове звання, власне ім’я та прізвище;
• Дату;
• Особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Додаток 22 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 14.30 розділу XIV) містить зразок рапорта (заяви). Застовується лише якщо звільнення військовослужбовець бажає зреалізувати за абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 ЗУ (необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини чи за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи).

А також містить зразок акту перевірки сімейного стану, який складається Комісією з перевірки сімейного стану військовослужбовця яка утворюється при ТЦК та СП за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд.

4. Судова практика та практичні кейси

1. Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.05.2024 року по справі № 140/8768/23: враховуючи, що норма абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ містить імперативний припис, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), – у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи (тобто відсутня дискреція щодо прийняття рішення за наявності цих обставин – звільняти чи не звільняти), Суд уважає, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача є ефективним і відповідає завданню адміністративного судочинства.

2. Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі № 380/16966/24 від 27.02.2025 року: Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відхиляє доводи скаржника про те, що проходження військової служби двома синами не підтверджує відсутності члена сім`ї першого ступеня споріднення, оскільки в контексті Закону № 2232-XII поняття «відсутність» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов`язки з догляду через об`єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо). Військова служба є такою обставиною, що унеможливлює фактичне здійснення догляду, оскільки військовослужбовці, з огляду на службові обов`язки, не можуть вільно розпоряджатися своїм місцеперебуванням, часом та виконувати функції, несумісні з проходженням військової служби. У цьому випадку, хоча формально існує інший член сім`ї першого ступеня споріднення (брат позивача), його неможливість здійснювати догляд за батьком через проходження військової служби є не лише об`єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов`язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд.

3. Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 року по справі № 420/16689/23: суд зауважує, що абзац 4 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає два документи альтернативно для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою або висновок медико-соціальної експертної комісії, або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. При цьому, підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що підставою для звільнення є саме необхідність здійснення постійного догляду.

4. Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі № 600/1881/24-а від 06.03.2025 року: з системного аналізу зазначених вище норм видно, що у даному випадку належним документом на підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за матір`ю є висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, що спростовує твердження відповідача, про те, що необхідність постійного стороннього догляду за хворою матір`ю, має бути підтверджена відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років.

5. Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 року по справі № 420/5107/24: колегія суддів вважає, що позивачем, в розумінні вимог статті 26 частини 4 пункту 2 підпункту «г» Закону № 2232-XII, поданий до рапорту про звільнення з військової служби висновок лікарсько-консультативної комісії є належним доказом, який підтверджує необхідність здійснення постійного догляду за особою, що, в свою чергу, є належною підставою для звільнення позивача з військової служби.

6. Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 року по справі № 560/716/24: колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час воєнного стану подання військовослужбовцем документів на звільнення разом з рапортом не безпосередньому начальнику хоча і є недотриманням приписів статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 233 Положення № 1153/2008, однак не може бути підставою для його не розгляду в розумний строк.