Бізнес потерпає від безпідставного вилучення майна під час обшуків

Однією із причин недовіри бізнесу до держави є зловживання правоохоронних органів втручанням в право приватної власності, зокрема, шляхом проведення обшуків, в ході яких відбувається, часто безпідставне, вилучення та утримування майна органом слідства протягом невизначеного часу без вмотивованого судового рішення про його арешт. Про це йшла мова під час круглого столу, проведеного підкомітетом з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції на тему: «Обшук як інструмент корупції: законодавчі чинники».

У Кримінальному процесуальному кодексі України є поняття «тимчасово вилучене майно» і чітко окреслені порядок та терміни такого вилучення за рішенням суду. Однак, вільне тлумачення закону слідчими і прокурорами дає можливість утримувати майно, вилучене в результаті санкціонованих обшуків, без окремого рішення суду.

Згідно з останнім реченням ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Остаточне рішення про вилучення таких речей має приймати суд. Але через нечіткість сформульованої норми, статус майна, яке вказане в судовій ухвалі про проведення обшуку, залишається невизначеним, а слідчі й прокурори не вважають за потрібне звертатися до суду із окремим клопотанням про арешт даного вилученого майна.

Адвокати, які брали участь у заході, наголосили, що рішення про арешт майна в усіх випадках має приймати суд, а дозвіл на обшук не є дозволом на арешт майна. Адвокати вважають, що вирішити дану проблему можна шляхом внесення змін у КПК України, усунувши неоднозначність формулювання.

Присутні на засіданні представники Генеральної прокуратури, Нацполіції, СБУ, ДФС та Державного бюро розслідувань висловили спільну позицію, що норми щодо арешту вилученого під час обшуків майна чітко врегульовані в КПК України і проблеми є тільки із трактуванням під час застосування їх на практиці.

Якщо список майна, на який отримано дозвіл у суді на вилучення, співпадає з реально вилученим, то другий раз звертатися до суду не потрібно – майно автоматично є арештованим і немає потреби зайвий раз ходити до суду, який і так дуже завантажений, зазначив представник СБУ.

На думку представника ДБР, якщо власник майна вважає, що його право власності обмежене незаконно, – необхідно звертатися до суду.

Таким чином, в ході обговорення сторонам не вдалося дійти згоди. Комітет з питань запобігання і протидії корупції підготує законопроект щодо змін в КПК.