Чи обов’язкова письмова форма зовнішньоекономічного договору при наданні послуг нерезидентам через мережу Інтернет?

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом  ЗЕД або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

В свою чергу частиною третьою ст. 31 Закону № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» зі змінами та доповненнями встановлено, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

Отже, законодавством України не встановлено обов’язку укладати зовнішньоекономічний договір в письмовій формі при наданні субʼєктом господарювання – резидентом послуг нерезидентам через мережу Інтернет.

При цьому передбачено укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або у разі експорту послуг (крім транспортних) (в тому числі через мережу Інтернет) – шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

 

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області