Днями групою депутатів до ВР внесено проект Закону про внесення змін до глави XII Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо проходження строкової військової служби під час дії воєнного стану (№9140).
Документом пропонується передбачити звільнення зі строкової служби військовослужбовців, які вислужили встановлений законом строк служби, – протягом п’яти днів з дня набрання чинності пропонованим законом (для тих, в кого строк служби закінчився до набрання чинності цим законом), або з дня закінчення строку строкової служби (для тих, в кого строк служби закінчиться після набрання чинності цим законом).
При цьому, звільнені зі служби строковики будуть зобов’язані не пізніше 5 днів з дня звільнення зі строкової служби прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для:
- взяття на військовий облік,
- вирішення питання щодо призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період,
- прийняття на військову службу за контрактом,
- звільнення у запас чи у відставку з підстав та у порядку визначених законом.
Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, відповідно до пункту 210 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, з моменту введення воєнного стану (настання воєнного часу) військовослужбовці, у яких закінчився строк строкової військової служби, продовжують проходити військову службу до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктами “б”, “в”, “г” частини другої статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.
Таким чином, призовники 2020-2021 років станом на сьогодні продовжують службу понадстроково.
Що не так?
На думку авторів законопроекту, описана ситуація є неприпустимою з декількох причин.
По-перше, відповідно до тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби (додаток 12 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704) посадовий оклад військовослужбовця строкової служби залежно від тарифного розряду у перерахунку на реальну виплату становить від 352,4 до 704,8 грн на місяць.
Назвати цю виплату мізерною означає суттєво недооцінити катастрофічно низький рівень посадового окладу строковика. Описану ситуацію згладжувала виплата додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, що виплачувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».
Однак згідно наказу Міністерства оборони України № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 177/39233, відтепер така винагорода фактично не може бути призначена для строковиків.
Стаття 27 Основного Закону передбачає абсолютне право на повагу до людської гідності. У свою чергу, стаття 43 Конституції України забороняє використання примусової праці. Описані засадничі положення корпусу прав людини конституційного ладу України є вочевидь порушені у вищеописаній ситуації.
По-друге, «утримання» строковиків на військовій службі суперечить задекларованій державній політиці. 18 жовтня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2678-IX, яким визначила, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
Таким чином, держава задекларувала, що на період воєнного стану пріоритет віддається контрактній службі та службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, оскільки військовослужбовці такого виду служби є безпосередньо задіяними у відсічі збройної агресії.
По-третє, понаднормове продовження строкової служби шкодить обороноздатності держави. Держава не може задіяти строковиків у районах проведення бойових дій. Водночас, такі особи не підлягають мобілізації (навіть за власним бажанням), оскільки вже проходять військову службу. Контракт може бути укладений, але він укладається добровільно, і багато строковиків не бажають укладати багаторічний контракт, очікуючи відносно швидкого закінчення бойових дій.
Отже, держава втрачає підготовлених молодих бійців, яких не може задіяти в очікуваному контрнаступі.
Законодавець вважає, що прийняття проекту Закону та його реалізація забезпечить відновлення конституційних прав військовослужбовців та підвищить оборонний потенціал держави за рахунок розширення можливості залучення військовослужбовців до участі у бойових діях.
