Для договорів міжнародної купівлі-продажу товарів – особливі строки позовної давності

Для країн-учасниць Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції), строк позовної давності становить 4 роки.

Це передбачено ст. 8 даної Конвенції (набула чинності для України 01.04.94). Хоча й згідно із ст. 257 ЦКУ загальний строк позовної давності становить 3 роки.

Тобто, до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів (за винятком тих, перелік яких наведено у ст. 4 Конвенції) застосовується 4-річний строк позовної давності, встановлений ст. 8 Конвенції, за умови, що комерційні підприємства сторін договору у момент його укладення перебувають у Договірних державах. Перелік країн, які є учасниками Конвенції про позовну давність, наведено у листі Міністерства закордонних справ України від 17.12.07 №72/19-612/1-3811.

Крім того, відповідно до ст. 9 Конвенції початок перебігу строку позовної давності не відкладається через те, що:

  • одна сторона може бути зобов’язана надіслати іншій стороні повідомлення;
  • в арбітражній угоді міститься умова, згідно з якою до ухвалення арбітражного рішення не виникає ніякого права на вимогу.

Згідно зі ст. 10 Конвенції вважається, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало місце таке порушення. Право на позов, що випливає з дефекту або іншої невідповідності товару умовам договору, виникає від дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови прийняти товар. Право на позов, що ґрунтується на обмані, вчиненому до, під час укладення виникає від дня, коли обман був або міг бути розумно розкритий.

Якщо продавець дав щодо товару пряму гарантію, строк дії якої обмежений певним періодом часу або в іншій спосіб, перебіг позовної давності по вимогам, що випливають з такої гарантії, починається від дня, коли покупець сповіщає продавця про факт, який став підставою для такої вимоги, але не пізніше закінчення строку дії гарантії (ст. 11 Конвенції).

Якщо при наявності обставин, передбачених правом, застосовуваним до договору, одна з сторін може заявити про припинення договору до настання строку його виконання і заявляє про це, перебіг строку давності, що ґрунтується на цій обставині, починається від дня подання заяви іншій стороні. Якщо про припинення договору не заявлено до настання строку його виконання, перебіг позовної давності починається від дня настання строку виконання договору. Строк позовної давності, що випливає з порушення однією договірною стороною умови про поставку або оплату товару частинами, починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Якщо згідно з застосовуваним до договору правом одна з сторін може заявити про припинення договору внаслідок такого порушення і заявляє про це, перебіг позовної давності щодо всіх відповідних частин починається від дня подання заяви іншій стороні (ст. 12 Конвенції).

Разом з цим, згідно зі ст.23 Конвенції незалежно від положень Конвенції строк позовної давності у будь-якому випадку минає не пізніше ніж через 10 років від дня, коли цей строк розпочався.

Таким чином, при розгляді спорів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності строки позовної давності визначаються з урахуванням положень Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів.

 За інформацією ДПС