Заміна стягувача у виконавчому провадженні не має використовуватися для усунення недоліків судового розгляду – ВС

Інститут заміни стягувача у виконавчому провадженні не має використовуватися для усунення недоліків судового розгляду – наголошується у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 641/6120/14-ц (провадження № 61-3676св19).

Заявник просив суд замінити стягувача у виконавчих провадженнях у справі про виселення, оскільки заявник вніс спірну квартиру до статутного капіталу ТОВ, відтак змінився її власник. Районний суд відмовив у задоволенні заяви через відсутність доказів належності квартири правонаступнику, а апеляційний суд скасував попереднє рішення та задовольнив заяву.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні рішення та ухвалив нове – про відмову в задоволенні заяви з інших, ніж районний суд, правових підстав, навівши таке обґрунтування.

З огляду на зміст пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов’язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов’язків вибулої сторони.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

У зв’язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5  ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України саме за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки в зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Суд не врахував, що кредитор у спірних правовідносинах вибув ще до моменту ухвалення рішення суду по суті спору. Тобто у поданій заяві фактично йдеться про заміну неналежного позивача на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.