КЗпП хочуть замінити новим Законом про працю

Мінекономіки оприлюднило для обговорення проект Закону “Про працю”, який повинен замінити норми регулювання трудових відносин, визначені Кодексом Законів про працю.

Зазначається, що серед принципів розробки проекту – збалансування інтересів сторін трудових відносин, зниження рівня державного втручання у індивідуальні відносини в сфері праці, визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин, розмежування колективно-договірних та індивідуальних відносин, врегулювання гнучких форм організації праці, впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів тощо.

Законопроект «Про працю» містить 119 статей (замість 265, як у КЗпП) та складається із 10 розділів:
  1. Загальні положення
  2. Трудові відносини і трудовий договір
  3. Робочий час
  4. Відпочинок
  5. Нормування праці
  6. Оплата праці
  7. Гарантії та компенсації
  8. Матеріальна відповідальність працівника
  9. Індивідуальні трудові спори
  10. Державний нагляд (контроль) за дотриманням трудового законодавства.

Підставами припинення трудового договору пропонується визначити:

  • закінчення строку трудового договору;
  • згоду сторін;
  • розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
  • розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;
  • незалежні від волі сторін підстави;
  • підстави, передбачені трудовим договором;
  • інші підстави, передбачені законом.

Також пропонується встановити, що щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Порівняно із чинним трудовим законодавством, до законопроекту додатково включено регулювання питань щодо:

  • порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;
  • визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності;
  • врегулювання гнучких форм організації праці, роботи з підсумованим обліком робочого часу, надомної, дистанційної праці та праці домашніх працівників;
  • вдосконалення засадничих умов реалізації права на відпустку;
  • реформування порядку і умов надання соціальних відпусток, з урахуванням принципу гендерної недискримінації;
  • впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації;
  • унормування процедури організації та проведення страйків, поширення норм колективних договорів та угод.

У випадку ухвалення Закон набуде чинності через 6 місяців з дня, наступного за днем його опублікування. Відповідно, буде скасовано дію КЗпП, законів «Про відпустки», «Про оплату праці» та низки інших нормативно-правових актів.