За даними уповноваженої президента з питань забезпечення прав захисників України Альони Вербицької, близько 3,4 тис. українських військовослужбовців наразі перебувають у полоні, ще 15 тисяч людей зникли безвісти. Крім військових росіяни утримують ще й цивільних заручників. Як повинні утримувати полонених та чому Міжнародний комітет Червоного Хреста не може проконтролювати ці умови – в етері Ukraine World News розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
“За протоколами має бути заповнений відповідний документ військовополоненого, який готується в трьох примірниках: один перебуває в Україні, другий – в МКЧХ, а третій – в Росії разом з військовополоненим. Відповідно, мають дотримуватись гарантії військовополоненого. Але за цими протоколами перебуває не більше третини українських військовополонених. І то, це практично ті, хто готується до обміну, – каже Олександр Павліченко. – Ми документуємо тих, хто виходить з полону і можемо говорити, які переживають ситуації українські військовополонені – фактичне катування і інколи вбивства. За дотриманням женевських конвенцій має наглядати саме Міжнародний комітет Червоного Хреста, який повинен отримувати доступ до місць, де перебувають військовополонені. І по українській стороні це відбувається, по російській стороні це відбувається частково”.
Зокрема, місія Міжнародного комітету Червоного Хреста так і не змогла потрапити до колонії в Оленівку, де в ніч на 29 липня 2022 року стався вибух. Тоді понад 50 українських військовополонених, серед них й захисники «Азовсталі», загинули. Через неможливість впливати на умови утримання українських полонених Червоний Хрест піддається постійній критиці.
“Критикуючи МКЧХ ми не повинні забувати, що іншої організації, яка може входити на території, де перебувають українські полонені, крім МКЧХ, не існує, – наголошує Олександр Павліченко. – В Червоному Хресті знають, де знаходяться місця утримання українців, але Росія їх туди не допускає. Вони звертаються із запитами в доступі, але їм не дозволяють відвідувати ті місця”.
