Оптимізація трудових відносин: що передбачає новий Закон

Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин”, прийнятий ВРУ 1 липня 2022 року задля адаптації до умов воєнного стану.

Дано визначення сумісництва; державним службовцям, які виїхали за межі окупованих територій, надана можливість відповідний час працювати у приватному секторі; встановлено можливість роботодавця під час війни повідомляти своїх працівників про зміни умов праці альтернативними засобами зв’язку; врегульовано питання тривалості щорічної основної відпустки; вирішено питання виплат та збереження місця роботи для призваних працівників тощо.

Законом передбачається:

1) на час ВС усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ;

2) визначено порядок припинення трудового договору з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю у разі їх смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими;

3) додаткова підстава для розірвання трудового договору – відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці;

4) додаткова підстава для звільнення працівника – неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій; а також вводиться особлива процедура вивільнення таких працівників;

5) за учасниками бойових дій, постраждалими учасниками Революції Гідності, особами з інвалідністю внаслідок війни, залишається право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 14 днів;

6) працівникам та роботодавцям відшкодовуються пов’язані з трудовими відносинами грошові суми, втрачені внаслідок збройної агресії, за окремим механізмом;

7) дозволено здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю в період ВС;

8) встановлено строк, коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки;

9) конкретизовано порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку під час ВС, зокрема, відносно категорій працівників, яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня; уточнено порядок надання щорічної основної відпустки;

10) визначено поняття сумісництва;

11) визначено особливості проходження служби державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування у період ВС;

12) уточнено порядок вивільнення працівників, в тому числі масового вивільнення;

13) збільшено оплату праці у розмірі, збільшеному пропорційно збільшенню норми праці, на період ВС;

14) уточнено норму про повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та умов оплати праці у період ВС;

15) протягом періоду ВС працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, надаватиметься в обов’язковому порядку відпустка без збереження зарплати, тривалістю не більше 90 календарних днів.

Важливий нюанс – роботодавця звільнено від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, із залишенням для цих працівників місця роботи (посади). Тобто, за працівниками, призваними на військову службу зберігаються місце роботи і посада на підприємстві. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення  – за рахунок коштів Державного бюджету.