Дистанційна участь у судовому процесі, неявка позивача у засідання під час війни, поновлення процесуальних строків, – не повний перелік актуальних питань, яких торкнувся суддя-спікер КГС у складі ВС Юрій Чумак під час круглого столу “Проблемні питання господарського судочинства під час війни”, що проходив днями у Львові.
Серед найбільш актуальних викликів судової системи та правосуддя сьогодні спікер назвав перебої з електропостачанням судових установ, що викликано масованими обстрілами рф об’єктів електричної інфраструктури України та непоодинокі повітряні тривоги та обстріли ворога. Піл час останніх державні установи та організації повинні подбати про життя та здоров’я відвідувачів та працівників, шляхом доправлення громадян до найближчих укриттів, а за відсутності такої можливості, – залишити приміщення для зменшення ризику опинитися в пастці у випадку повітряного удару по будівлях.
Ситуація ускладнюється тим, що фактично ці чинники знаходяться поза межами державного та судового впливу.
Щодо дистанційної участі у судовому процесі, учасникам, на підставі судового рішення, забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Так, у відповідності із Господарським процесуальним кодексом України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.
Про це суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.
Учасник справи має подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
При цьому суддя підкреслив, що учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Неявка позивача у засідання під час війни
Торкнувся доповідач і питання неявки позивача у судове засідання.
«Норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду», – зазначив Юрій Чумак.
При цьому він підкреслює, що залишення позову без розгляду у зв’язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача (Постанова ОП КГС ВС від 18.11.2022 у справі № 905/458/21).
ОП КГС ВС від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 зауважила, що наведений висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України було сформовано без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи
Поновлення процесуальних строків під час війни
Аналізуючи питання поновлення процесуальних строків під час війни, суддя наголосив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов’язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (Постанова ВП ВС від 10.11. 22 р. У справі №990/115/22).
Так, Ухвалою КГС ВС від 22.08.2022 у справі № 922/2699/21 поновлено скаржнику пропущений строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2021. Заявник не мав змоги здійснювати діяльність, оскільки досі обмежена робота інфраструктурних об’єктів на території міста Харкова та неможливістю виконання своїх повноважень працівниками Товариства в умовах дії воєнного стану.
Ухвалою КГС ВС від 20.07.2022 у справі № 924/939/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою. Саме лише посилання скаржника на введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Відкладення розгляду справи через “тривогу”
За словами спікера, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал “повітряна тривога” господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому обставини оголошення сигналу “повітряна тривога” у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Розглядаючи справу № 910/2116/21(910/12050/21) у першому судовому засіданні 17.10.2022, апеляційний суд повинен був врахувати, що представники сторін з об`єктивних і поважних причин не змогли з`явитися до суду, так само як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тому, за надзвичайної ситуації мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав (Постанова КГС ВС від 22.12.22 р. у справі №910/2116/21(910/12050/21)
Зупинення провадження у справі
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу – до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
КГС ВС дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі №910/5241/20 до припинення перебування скаржника у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Повідомлення учасників справи, які перебувають на території країни-агресора
Актуальним на сьогодні є питання повідомлення учасників справи, які перебувають на території країни-агресора.
«Повідомляти рф як відповідача у справі та направляти їй документи необхідно, навіть якщо це держава-терорист і агресор, адже неповідомлення є грубим порушенням закріплених в міжнародних конвенціях та Конституції України основоположних засад судочинства про рівність учасників судового процесу перед законом і судом. Повідомляти способами, визначеними процесуальним законодавством, технічно неможливо, тож варто вдаватися до способів, передбачених нормами міжнародного права, та шукати додаткові шляхи повідомлення», – зазначив спікер.
При цьому він підкреслив, що для повідомлення учасників справи, які перебувають на території країни-агресора, можливим є розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/info_terut_ros/
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/povidomlennya
