Підготовка випускників-юристів не відповідає потребам роботодавців – дослідження Мін’юсту

Міністерство юстиції презентувало аналітичне дослідження «Знання та навички випускників юридичних факультетів та закладів вищої освіти через призму відповідності потребам ринку праці».

В опитуванні взяли участь 41 юридична компанія, 2 неюридичні компанії та 33 центральні органи державної виконавчої влади.

У результаті проведеного дослідження отримані наступні результати:

– більше 60% роботодавців визначає рівень підготовки сучасних випускників як низький.

При цьому 37,2% представників юридичного бізнесу оцінили його як незадовільний, а 25,6% – як задовільний, що відповідає «двійці» та «трійці» за п’ятибальною шкалою;

– майже 80% роботодавців змушені додатково навчати молодих фахівців.

Більшість юридичних компаній (76,5%) самостійно довчає нових співробітників необхідним знанням та навичкам, серед яких найбільш затребуваними є: ділова англійська мова, уміння складати процесуальні документи та ефективно комунікувати на різних рівнях.

– роботодавці визначили ключові практичні навички молодого фахівця.

Випускник юридичного факультету чи закладу вищої освіти повинен мати достатній обсяг практичних навичок: складання юридичних документів (про це зазначили 32,4% респондентів), ділове спілкування та комунікації (24,3%), аналітичне та критичне мислення (16,2%), робота з базами даних та реєстрами (9,5%);

– іноземна мова необхідна в юридичному бізнесі.

На це вказали 100% респондентів, при цьому 68,9% вказують на необхідність володіння англійською мовою. Для юридичного бізнесу є бажаним рівень володіння іноземною мовою,  що дає можливість вести переговори, складати правові документи та здійснювати їх переклад;

– етичні та моральні цінності – надзвичайно важливі для практикуючих юристів.

Майже 80% опитаних відповіли, що при прийомі на роботу крім професійних якостей перевіряють моральні якості претендента на посаду. При цьому більшість респондентів (майже 90%) зазначили,  що відмовляться від висококваліфікованого фахівця, якщо його моральні цінності суперечать світогляду керівника та корпоративній культурі.

Результати дослідження свідчать про кризовий стан юридичної освіти, зазначають в Мін’юсті.

Отримані дані дають можливість зрозуміти, які саме юристи потрібні юридичним компаніям, юридичним відділам та державній службі. Це може бути підказкою для закладів вищої освіти, як планувати свою діяльність з підготовки правників, а також сигналом професійним спільнотам.