Правові наслідки невиконання батьками обов’язків із забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти дитиною: роз’яснення адвоката

Чи несуть відповідальність батьки за навчання дитини в школі? Чи можна позбавити батьківських прав, якщо ваша дитина систематично не відвідує заняття? – відповіді на ці питання з’ясовували адвокати під час заходу з підвищення кваліфікації «Правові наслідки невиконання батьками обов’язків із забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти дитиною», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектором вебінару виступила адвокат, випускниця освітнього курсу УГСПЛ «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні» Наталія Мезенцова.

Основними документами, які регулюють права та обов’язки батьків, є Сімейний кодекс України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Усі обов’язки батьків, що стосуються створення умов для здобуття повної загальної освіти поділяються на такі основні категорії:

  1. Зарахування до закладів освіти;
  2. Обов’язки щодо виховання;
  3. Обов’язки щодо навчання.

Говорячи про те, чи змінився обсяг відповідальності батьків з огляду на те, що в Україні запроваджено воєнний стан, лектор відзначила, що введення правового режиму воєнного стану не є тією підставою, яка звільняє батьків від відповідальності за неналежне виконання обов’язків щодо здобуття освіти дитиною. Однак з цього правила є певні виключення, пов’язані з територіальним місцезнаходженням сім’ї, а саме визначення, чи дитина перебуває за кордоном, чи на тимчасово окупованій території, чи є територія місцеперебування відносно безпечною тощо.

Лектор зауважила, що в період дії воєнного стану для здобувачів освіти на рівні статті 57-1 Закону України «Про освіту» передбачені державні гарантії. Зокрема, ті діти, які були вимушені змінити місце проживання (перебування) або не можуть відвідувати свій заклад освіти в силу об’єктивних підстав, мають можливість продовжити навчання в будь-якій доступній для неї формі, як правильно йдеться про дистанційну та індивідуальну форми навчання. Саме батьки повинні не лише скористатися цим правом, але й забезпечити умови для його реалізації.

Об’єктивною обставиною, яка впливає на можливість реалізації батьками своїх обов’язків щодо здобуття освіти дитиною, є перебування українських сімей із дітьми на тимчасово окупованих територіях, а також випадки депортацій українських дітей на територію російської федерації.

Далі лектор розглянула види відповідальності, передбачені чинним законодавством, за неналежне виконання батьками своїх обов’язків.

  1. Адміністративна відповідальність
  • ст. 184 КУпАП передбачає настання відповідальності у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей;
  • ст. 173-4 Булінг (цькування) КУпАП – відповідальність за булінг зумовлена тим, що батьки неналежно виконували свої обов’язки, що стосуються виховання як складової освітнього процесу;
  1. Цивільна відповідальність

Порушення своїх обов’язків щодо належного виховання дитини, у тому числі, може призвести до того, що дитиною буде заподіяна шкода закладу освіти або іншим учасникам освітнього процесу, що є підставою для відшкодування, відповідно до ст. ст. 1178, 1179 ЦК України).

  1. Сімейно-правова відповідальність передбачає застосування таких заходів:
  • позбавлення батьківських прав (ст. 164 Сімейного кодексу України);
  • відібрання дитини (ст. 170 Сімейного кодексу України).

Наталія Мезенцова докладно розглянула підстави для притягнення батьків до відповідальності за ст. 184 КУпАП, віднісши до таких:

  • Пропуски занять дитиною, у тому числі при дистанційному навчанні, без поважних причин;
  • Недотримання навчальної дисципліни;
  • Порушення прав інших учасників;
  • Невжиття дій щодо зарахування дитини до закладу освіти;
  • Недосягнення дитиною встановлених результатів навчання;
  • Невиконання/ неналежне виконання обов’язків в аспекті виховного процесу.

В огляді судової практики лектор звернула увагу на наступні справи:

  • Справа № 396/219/24 від 15.02.2024 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області («не займається вихованням сина…, внаслідок чого останній постійно порушує правила виховання у навчальному закладі, заважає навчальному процесу») – застосовано адміністративне стягнення у виді попередження;
  • Справа № 643/967/24 від 15.02.2024 Московський районний суд м. Харкова («дитина з 22.12.2023 по 22.01.2024 не відвідує онлайн-заняття у КЗ «Харківському ліцеї № 103») – адміністративне стягнення у виді попередження
  • Справа № 138/190/24 від 19.01.2024 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області («неповнолітній син не відвідує жоден навчальний заклад середньої освіти Могилів-Подільської територіальної громади, тобто останньому не забезпечено право на здобуття повної загальної середньої освіти» – застосовано адміністративне стягнення у виді попередження.

Говорячи про позбавлення батьківських прав, лектор відзначила, що невиконання батьками обов’язків із забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти дитиною, є лише одним із факторів для визнання факту ухилення від виконання батьківських обов’язків. Як приклад наведено Постанову ВС у справі № 320/4384/18 від 22.11.2023.

Розглядаючи питання стосовно розподілу відповідальності між батьками Наталія Мезенцова, звернула увагу на такі судові рішення:

  • Постанова ВС у справі № 265/2410/19 від 18.01.2021 щодо зарахування дитини до попередньої школи за місцем фактичного проживання;
  • Справа № 638/379/23 від 18.01.2024 Харківський апеляційний суд щодо відрахування дитини із закладу освіти за заявою одного з батьків;
  • Справа № 757/32899/23-ц від 26.09.2023 Печерський районний суд м. Києва – щодо надання дозволу на переведення неповнолітньої дитини в інший заклад освіти без згоди іншого з батьків;
  • Справа № 607/9857/23 від 12.09.2023 Тернопільський міськрайонний суд щодо зміни форми навчання дитини з індивідуальної на денну.

До факторів, які впливають на застосування відповідальності, віднесені наступні:

  • Поведінка іншого з батьків (перешкоди);
  • Недоліки національного законодавства (наприклад, неврахування релігійних переконань батьків);
  • Докази (процесуальні порушення);
  • Врахування інших факторів (наприклад, зовнішні фактори чи особиста ситуація особи);
  • Тривалість та систематичність;
  • Подальша поведінка особи, що неналежно виконує свої обов’язки.