Рада ухвалила зміни для боротьби зі зривом публічних закупівель

Народні депутати прийняли Закон “Про внесення змін до закону “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення державних закупівель” (законопроект №1076), спрямований на боротьбу зі зривом публічних закупівель.

Як йдеться в поснювальній записці до проекту, зараз замовники стикаються з проблемою зриву (“троллінгу”) процедур закупівель недобросовісними учасниками, які, користуючись правом оскарження процедури закупівлі в АМКУ, штучно затягують проведення такої процедури закупівлі та чинять тиск на замовників.

Закон передбачає нові підходи до оскарження процедур закупівель, які призведуть до зменшення можливості зловживань недобросовісними скаржниками механізмом оскарження для штучного затягування процедур закупівель.

Встановлюються нові правила подачі скарги і повернення її оплати учаснику, а також встановлюється заборона скасування тендера або визнання його таким, що не відбувся, замовником при розгляді скарги на даний тендер органом оскарження.

Також передбачені наступні новації:

  • для планування закупівель та підготовки до проведення процедур закупівель надати право замовнику проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, в тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання;
  • надати можливість замовнику укладати один договір про закупівлю з переможцем закупівлі декількох (усіх) лотів у рамках єдиної процедури закупівлі;
  • надати право замовнику відхиляти тендерну пропозицію учасника, який не виконав свої зобов’язання перед ним за раніше укладеним договором про закупівлю;
  • детально регламентувати використання технічних специфікацій до предмету закупівлі, в яких визначаються характеристики товарів (послуг, робіт) за сукупністю всіх їх технічних умов;
  • розширити перелік кваліфікаційних критеріїв, необхідних замовником від конкурсних торгів (з’являється вимога про наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю);
  • переглянути перелік окремих сфер господарювання і запровадити категоризацію поняття замовника;
  • встановити відповідальність для керівників замовників за невиконання вимог закону і за укладення договору про закупівлю до/без проведення закупівель у порядку, встановленому законом тощо