Рієлтерську діяльність хочуть вивести з тіні

В парламенті зареєстровано законопроект № 3618 “Про рієлтерську діяльність в Україні”, мета якого – детінізувати надання рієлтерських послуг та встановити прозорі умови діяльності рієлторів, сформувати Єдину інформаційну базу даних про об’єкти нерухомості.

Згідно проекту, брокер (рієлтер) з нерухомості – це атестований фахівець у сфері рієлтерської діяльності, який склав кваліфікаційний іспит з позитивним результатом. Брокер має володіти діючим кваліфікаційним свідоцтвом рієлтора з нерухомості, а відомості про нього мають знаходитися у спеціальному Єдиному реєстрі.

Єдина інформаційна база даних у сфері рієлтерської діяльності міститиме бази даних, інформаційні ресурси та сервіси для забезпечення прозорості, достовірності та доступу до інформації та послуг у сфері рієлтерської діяльності, накопичення, обробки, систематизації та пошуку відомостей про об’єкти нерухомості, формування єдиної інформаційної бази даних про об’єкти нерухомості та операції з ними.

Для набуття статусу брокера громадянин має відповідати ряду вимог – зокрема, пройти професійну підготовку, скласти кваліфікаційний іспит, мати повну середню загальну освіту тощо. Заборонено займатися рієлтерською діяльністю фізичній особі, яка не отримала кваліфікаційне свідоцтво фахівця у сфері рієлтерської діяльності, або якщо дію такого свідоцтва зупинено чи припинено, або відомості про яку відсутні в Єдиному реєстрі.

Рієлторську діяльність без відповідного свідоцтва та/або без сертифікату суб’єкта брокерської діяльності пропонується карати штрафом у розмірі 500 – 1000 НМДГ (8 500-17 000 грн) з конфіскацією грошей, отриманих за послуги, за повторне протягом року порушення штраф 1000 – 2000 НМДГ (17 000 – 34 000 грн) так само з конфіскацією.

Законопроект стосується і споживачів рієлтерських послуг, яким встановлюються певні права та обов’язки. Зокрема, споживачі мають право: вільно обирати суб’єкта рієлтерської діяльності; одержувати від нього інформацію про виконання умов рієлтерського договору; вимагати розірвання договору у разі невиконання рієлтером умов документу; вимагати відшкодування шкоди, заподіяної розірванням договору з вини рієлтора тощо.