Приватність на робочому місці: пропонуються зміни в КЗпП

Стаття 32 Конституції України передбачає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім виняткових випадків, а відповідно до приписів статті 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування та телефонних розмов. Чи поширюється дана теза про приватність кореспонденції на сферу трудових правовідносин, тобто, коли листування, телефонні розмови, інша кореспонденція здійснюються за допомогою робочих, а не особистих засобів зв’язку? Авторський колектив зареєстрованого в парламенті законопроекту  № 8037 вважає, що так, і обгрунтовує це практикою Європейського суду з прав людини.

Метою законопроекту «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо посилення гарантій права працівника на приватність та таємницю кореспонденції)», зокрема, є приведення трудового законодавства України у відповідність до міжнародних стандартів та практики ЄСПЛ. Для цього пропонується доповнити КЗпП новою статтею – «Гарантії права працівника на повагу до приватного життя та таємницю кореспонденції».

Передбачається заборонити аудіо- та відеоспостереження за робочим місцем працівника без попереднього його повідомлення, а у місцях (приміщеннях), де здійснюється таке спостереження, потрібно розміщуватися повідомлення з відповідним текстом. Втім, у виняткових випадках (з метою забезпечення захисту майнових прав роботодавця) законопроектом дозволяється здійснення відеоспостереження без попереднього письмового повідомлення працівника – протягом розумного строку, але не довше одного місяця.

Зміст телефонних розмов, електронних листів, спілкування за допомогою програм миттєвого обміну повідомленнями, здійснених за допомогою робочих засобів зв’язку, інформація про використання мережі Інтернет працівником, персональні дані, збережені на робочій комп’ютерній техніці становлять таємницю кореспонденції працівника, говориться в законопроекті.

Роботодавцю пропонується надавати право доступу до цієї інформації виключно за умови попереднього письмового повідомлення працівника (під розписку). Якщо ж роботодавець порушить ці правила та отримає певні відомості про працівника, вони не можуть бути підставою для звільнення працівника з посади, відмови у переведенні його на інше місце роботи або притягнення до відповідальності. У запропонованих законодавчих змінах також вказано, що порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання злочинові чи під час кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.