Що робити зі знахідкою?

Доволі частими є випадки, коли громадяни знаходять чиюсь загублену річ (прикраса, телефон, сумка тощо). Існує спокуса забрати знахідку собі. Як діяти правильно і відповідно до закону?

Знахідка – це майно, втрачене власником (володільцем) поза його волею і знайдене іншою особою.

Особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі.

Особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов’язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов’язків особи, яка знайшла загублену річ.

Якщо місце перебування особи, яка має право вимагати повернення загубленої речі, невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана заявити про знахідку в Національну поліцію або органи місцевого самоврядування.

Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання до Національній поліції або органові місцевого самоврядування.

Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності.

Право власності на загублену річ може виникати у особи, яка знайшла її, або у територіальної громади.

Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після закінчення 6 місяців з моменту заявлення про знахідку органу Нацполіції або ОМС за умови, що:

  • не встановлений власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі;
  • власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявили про своє право на річ тому, хто її знайшов, органу поліції або органу місцевого самоврядування.

До територіальної громади право власності на знахідку переходить у разі подання особою, яка її знайшла, письмової заяви про відмову від набуття права власності на знахідку до органу місцевого самоврядування (стаття 338 ЦКУ).

Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати:

  • від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов’язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо);
  • від її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до 20% вартості речі.

Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.

Право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її.

 

За інформацією центру з надання БВПД у Сумській області.