Скарга на адвоката: подача, розгляд та відкликання

Як поскаржитися на дії адвоката, хто і до кого може звертатися з відповідною скаргою з’ясовували під час вебінару в рамках правопросвітницького проєкту Вищої школи адвокатури НААУ «Правосвідомість» на тему: «Скарга на адвоката: подача, розгляд, відкликання».

Лектором заходу виступив Віктор Вовнюк, видатний адвокат України, голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який докладно розповів про подачу, розгляд та відкликання скарги на адвоката.

Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Заява (скарга) на адвоката адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Заява (скарга) може бути подана як окремою особою (індивідуально), так і групою осіб (колективно).

Вимоги до скарги встановлені Положенням «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженим Рішення Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120.

Пунктом 14 Положення передбачені вимоги стосовно форми, реквізитів та додатків, які мають бути додані до скарги.

ФОРМА ЗАЯВИ

Заява подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником (як адвокатом, так і представником за довіреністю).

РЕКВІЗИТИ

У заяві (скарзі) обов’язково має бути зазначено:

  • найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);
  • ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи – для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти;
  • ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
  • виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;
  • вимоги заявника (скаржника).

ДОДАТКИ ДО СКАРГИ

  • Докази, які підтверджуються обставини, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази. У разі неможливості їх подачі скаржник зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування;
  • Копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою;
  • Письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення;
  • Підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.

Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання. У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв’язку та адреса електронної пошти. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Розглядаючи вимоги до скарги на адвоката, Віктор Вовнюк звернув увагу слухачів на Рішення Ради адвокатів України № 144 «Про Реєстр дисциплінарних проваджень» від «16-17» листопада 2022 року, яким встановлені категорії осіб, які звільняються від плати за внесення кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури та Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відомостей до Реєстру дисциплінарних проваджень.

Крім того, рішенням передбачено право Голови КДКА/ВКДКА зменшити розмір плати за внесення відомостей до Реєстру дисциплінарних проваджень або звільнити від її сплати за умови, якщо скаржник підтвердить належними доказами свій майновий стан.

Дисциплінарне провадження із розгляду скарги на адвоката складається з таких стадій:

  1. Проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
  2. Прийняття рішення про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката;
  3. Порушення дисциплінарної справи;
  4. Прийняття рішення у справі: про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або закриття дисциплінарного провадження.

Наголосив лектор, що до прийняття рішення дисциплінарною палатою КДКА про порушення дисциплінарної справи скаржник має право відкликати свою скаргу. У такому разі палата приймає протокольне рішення про залишення заяви (скарги) без розгляду. Якщо ж скаржник звернувся із заявою про відкликання скарги вже після порушення дисциплінарної справи, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повинна прийняти рішення про закриття дисциплінарної справи.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Перелік дисциплінарних проступків встановлений ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Як зазначив лектор, сьогодні найчастіше скарги на адвокатів надходять від суддів стосовно неявки в судові засідання та за невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків адвокатами.

Віктор Вовнюк також зауважив, у скарзі на адвоката заявники часто передбачають вимогу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зобов’язати адвоката стягнути гонорар, сплачений за надання професійної правничої допомоги. Однак такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури законом не наділена ні повноваження зобов’язати адвоката повернути сплачений гонорар повністю або в тій чи іншій мірі, ні повноваженнями оцінювати розмір гонорару адвоката.

У випадку встановлення в діях адвоката дисциплінарного проступку, адвокат притягається до дисциплінарної відповідальності, та до нього може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

  • попередження;
  • зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
  • для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;
  • для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.