Судовий наказ не передбачає права суду додатково збирати докази

Херсонський апеляційний суд розглянув справу та принагідно роз’яснив особливості наказного провадження, яке призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3 ст. 19 ЦПК).

У справі ОСББ звернулося до суду із заявою, в якій просило видати судовий наказ, яким стягнути солідарно з власників квартири заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку і споруд та прибудинкової території, 3% річних  та інфляційних витрат. Ухвалою  місцевого суду ОСББ було відмовлено у видачі судового наказу та роз`яснено заявнику його право на звернення з вимогами до суду у позовному порядку.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів Херсонського апеляційного суду погодилася із висновком суду першої інстанції, що  в переліку вимог, за якими може бути видано судовий наказ, ст.161 ЦПК не передбачає вимогу щодо стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об’єднання.

Наказне провадження – це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з`ясовувати обставини правовідносин.

Згідно із матеріалами цієї справи рішення ОСББ щодо розмір внесків на утримання будинку і споруд та прибудинкової території було скасоване рішенням Господарського суду Херсонської області. З огляду  на те, що  між сторонами виникли спірні правовідносини, заява ОСББ про видачу судового наказу не підлягає задоволенню. Тож Херсонським апеляційним судом оскаржувану ухвалу залишено без змін.

Особливості судового наказу:

  • Судовий наказ видається судом за результатами розгляду вимог, чіткий перелік яких визначений  статтею 161 ЦПК України.
  • Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
  • Суд розглядає заяву про видачу судового наказу без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів.
  • Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у визначеному ЦПК порядку.
  • Боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пп.4,5 ч.1 ст.161 ЦПК України щодо вимог про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
  • Заява про скасування судового наказу може бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.