Трудові відносини: чим відрізняються переведення та переміщення?

У зв’язку з необхідністю перевести працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві виникають питання щодо порядку переведення згідно з нормами КЗпП

Відповідно до ч.1 ст.32 КЗпП, переведення допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Переведенням працівника вважаються обставини, при яких змінюється виконувана робота: спеціальність, кваліфікація, підприємство або місцевість, де працівник раніше працював. Переведення на іншу постійну роботу, в установу, в іншу місцевість допускається тільки за згодою працівника.

Право власника при переведенні працівника:
• Отримати згоду працівника;
• За наявності підстав використовувати порядок, встановлений ч.3 ст. 32 КЗпП, а саме, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.

Переміщення в інший структурний підрозділ за умови збереження попередньої трудової функції не є переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника.

Частиною 2 статті 32 КЗпП передбачено, що не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце без змін найменування посади та функцій.

Переміщення працівника доцільно оформляти шляхом видання наказу чи розпорядження.

За інформацією Держпраці