Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: письмова форма наразі не обов’язкова

Укладення трудового договору у письмовому вигляді при прийнятті на роботу працівника з нефіксованим робочим часом є обов’язковим відповідно до вимог пункту 62 частини першої статті 24 КЗпП України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. Таким чином, у період дії ВС письмова форма такого договору не є обов’язковою, розповіли у Дкержпраці.
Водночас при укладенні ТДНЧ у змісті такого договору мають обов’язково мають бути присутні умови, які є обов’язковими відповідно до закону:
  • спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
  • спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
  • інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні);
  • розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;
  • додаткові підстави для припинення ТДНЧ (за необхідності).
Таким чином, з метою запобіганню виникненню трудових спорів, краще фіксувати вищезгадані умови у письмовій формі.