З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ 19 серпня 2022 року обрав на посаду члена Вищої ради правосуддя Дмитра Лук’янова. За нього проголосували 37 делегатів з’їзду з 62 присутніх.
Лук’янов Дмитро Васильович – завідувач кафедри, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України.
Народився 14 червня 1975 р. в м. Горький (нині – м. Нижній Новгород). У 1998 році з відзнакою закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). З 1998 по 2001 рр. навчався у аспірантурі на кафедрі теорії держави і права. З жовтня 2001 р. – асистент кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, з вересня 2004 р. – доцент кафедри теорії держави і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. З вересня 2004 р. по 2018 р. – начальник управління планування та координації правових досліджень Національної академії правових наук України (з липня 2015 по березень 2016 р. – виконуючий обов’язки головного вченого секретаря Національної академії правових наук України). З 2018 р. – завідувач кафедри міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
У 2002 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Держава і політичні партії (проблеми співвідношення та взаємодії)» (спеціальність 12.00.01). У 2016 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Релігійно-правові системи світу: порівняльно-правове дослідження» (спеціальність 12.00.01). У 2021 р. присвоєно вчене звання професора. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2017 р.
Напрями наукових досліджень — порівняльне правознавство, міжнародне приватне право, загальна теорія та філософія права, проблеми правового регулювання статусу інститутів громадянського суспільства, взаємодія держави і політичних партій, правове регулювання виборчих процедур, взаємодія права та релігії, релігійні правові системи. Є автором понад 200 наукових і навчально-методичних праць.
Член редакційної колегії наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», редакційної ради журналу «Право України», редакційних колегій наукових видань «Державне будівництво та місцеве самоврядування», «The Journal of Comparative Law» (США).
Брав участь розробці проектів законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про переміщені вищі навчальні заклади», «Про політичні партії в Україні», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про нормативно-правові акти», «Про правотворчу діяльність», Національної стратегії у сфері прав людини тощо.
Член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Член Секції правового забезпечення інноваційного розвитку обласної Науково-координаційної ради при Харківській обласній державній адміністрації.
Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2021), Подякою Президента України (2001), Почесною грамотою Харківської обласної організації Союзу юристів України (2016), Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації (2009), Грамотою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (2012). Стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих учених (2006). Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2013), лауреат обласної іменної стипендії у галузі «правознавство» імені Василя Пилиповича Маслова (2020). Переможець ХХІІ обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» (2020).
