Висновок Європейської комісії із заявки України на членство у Європейському Союзі частково стосується сфери правосуддя, низка положень присвячено судовій реформі.
У Висновку говориться, що після Революції Гідності 2014 р. Україна провела два раунди судової та антикорупційної реформ (у 2014-2016 рр. та у 2020-2021 рр.) для приведення судової системи у відповідність до принципів верховенства права, зміцнення судової незалежності та підзвітності, та створила незалежні органи. Ці реформи також мали на меті зробити систему більш ефективною та прозорою. Ця потреба у реформах виникла на тлі недостатньої незалежності судової влади від виконавчої та законодавчої влади, низької підзвітності, високого рівня корупції та сильного впливу олігархічних інтересів.
Україна розпочала реформу сектору правосуддя та відповідний стратегічний підхід. Вища рада правосуддя є головним органом, який відповідає за самоврядування судової влади. Конституційна та законодавча база гарантує незалежність судової влади та її неупередженість. Діють кодекси етики для суддів та прокурорів, а також інтегрована система управління справами з автоматизованим розподілом справ. Призначення суддів і прокурорів у принципі ґрунтується на заслугах та об’єктивних умовах після громадських конкурсів. Проте спроби неправомірного внутрішнього та зовнішнього втручання у судову систему, як і раніше, викликають занепокоєння.
Перший раунд судових реформ, що завершився внесенням поправок до Конституції у 2016 році, дозволив спростити судову систему з чотирирівневої до трирівневої. Він також запровадив нові іспити та перевірки доброчесності для всіх чинних суддів, що призвело до відставки понад чверть суддівського корпусу, близько 2000 суддів. Судова система наразі серйозно недоукомплектована з огляду на те, що орган, відповідальний за процедури відбору, було розпущено наприкінці 2019 року.
Нові судді Верховного Суду були призначені прозорим чином, однак були також призначені деякі судді із сумнівною доброчесністю. Судові призначення були відкриті для всієї юридичної професії, і було запроваджено прозорішу систему відбору суддів.
Важливим доповненням до судової системи стало створення у 2019 році Вищого антикорупційного суду, що сприяло активній участі українського громадянського суспільства та міжнародної спільноти.
В даний час судова влада, як і раніше, вважається одним з інститутів, які користуються найменшою довірою. На момент початку війни Україна перебувала на порозі завершення реалізації фундаментальної судової реформи (2020-2022 рр.), яка б у разі повної реалізації призвела до системних змін. Ключові аспекти нових реформ закладено у новій комплексній Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки.
Щодо ефективності судової системи, то картина неоднозначна, з позитивною тенденцією у цивільному та господарському судочинстві та негативною тенденцією в адміністративному судочинстві. Найбільшою проблемою є не розгляд 578 750 справ (2018 р.), що особливо актуально щодо Верховного Суду (нині накопичилося 24 000 справ). Термін розгляду цивільних та господарських справ скоротився до 122 днів у 2020 році порівняно зі 129 днями у 2018 році, що відповідає стандартному рівню оперативності. Швидкість оформлення рішень збільшилася до 98% (97% у 2018 р.)
Загальний бюджет на 2018 рік становив 632,1 мільйона (0,56% ВВП). Хоча 78% бюджету судів витрачається на заробітну плату та компенсації, дуже обмежені кошти були виділені на інвестиційні потреби (0,2%) та навчання (0,004%). В Україні на 100 000 жителів припадає 13 суддів та 21 прокурор, тоді як у середньому по Європі на 100 000 жителів припадає 21 суддя та 12 прокурорів.
Нове законодавство, що запроваджує перевірки доброчесності та професійної етики ключових органів управління судовою системою (Вища рада правосуддя, до основних функцій якої входить призначення та звільнення суддів, та Вища кваліфікаційна комісія суддів, що проводить процедури відбору нових суддів) було прийнято у липні 202. у повній відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії. Створено та розпочали роботу органи, яким доручено проведення перевірок добропорядності. Після призупинення роботи з 24 лютого 2022 р. у зв’язку з війною, що триває, перевірка добропорядності чинних членів ВСП була завершена 7 травня 2022 р.; із 21 члена ВРЮ залишилося лише троє. Ці реформи можуть не лише створити незалежну та підзвітну судову систему, а й зменшити вплив корисливих інтересів, які використали діючу систему судового управління для підриву верховенства права в Україні.
Для вирішення системної проблеми невиконання національних судових рішень у 2020 році Урядом було прийнято Стратегію врегулювання невиконання судових рішень у випадках, коли боржником є державний орган чи державне підприємство. У 2021 році парламент ухвалив у першому читанні законопроект, який реформує виконання судових рішень.
Наприкінці 2019 року було розпочато амбітну реформу прокуратури. Її ключовим елементом була перевірка всіх 11 700 прокурорів на центральному, регіональному та місцевому рівнях на основі критеріїв професіоналізму та чесності. 30% прокурорів не пройшли атестацію та були змушені піти зі служби. Було відкрито близько 2000 судових справ, які заперечують результати індивідуальної атестації, і з більшості цих справ судові розгляди ще не завершені. У 2021 році Генеральна прокуратура успішно випробувала нову процедуру прозорої та заснованої на заслугах відбору прокурорів керівної ланки. У 2022 році розпочато роботу з перетворення цієї тимчасової процедури на постійну, а також щодо вдосконалення дисциплінарної системи прокурорів.
Щодо КСУ, то у Висновку наголошується, що єдиним органом, який може тлумачити Конституцію та визначати, чи відповідає їй законодавство, є Конституційний Суд України (КС України), який все ще потребує термінової реформи відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Центральним елементом такої реформи є запровадження гідної довіри та прозорої процедури відбору суддів для призначення суддів до КСУ, включаючи перевірку сумлінності. Відповідний закон перебуває на розгляді у парламенті.
Створення Вищого антикорупційного суду у 2019 році за допомогою прозорого набору суддів та персоналу на основі заслуг значно полегшило роботу антикорупційних установ та призвело до більш ефективного розгляду справ про корупцію в цілому. У той час як Україна досягла помітних успіхів у превентивній частині боротьби з корупцією, репресивна сторона потребує значного посилення. Кількість високопосадовців, які притягуються до відповідальності за корупцію, залишається обмеженою. Розслідування корупції іноді позбавлені неупередженості, і правоохоронці стикаються з політичним втручанням. Щодо історії справ про корупцію на високому рівні, то з 2019 року ВАКС виніс загалом 72 вироки, з яких 39 є остаточними вироками, у тому числі стосовно депутатів парламенту, суддів, прокурорів, членів місцевих рад та голів державних підприємств.
