Умови договору з фінкомпанією не повинні порушувати права споживача

НБУ наполегливо радить громадянам завжди уважно читати договір з фінансовою установою перед його підписанням. Адже бувають випадки, коли фінансові установи передбачають у договорах умови, які порушують або обмежують права споживачів, наприклад:

  • Сплата процентів за весь строк кредиту, навіть у разі дострокового повернення позики

Така умова суперечить законодавству, зокрема Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 16). Споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, зокрема збільшивши суму періодичних платежів. Водночас у випадку дострокового повернення кредиту позичальник сплачує проценти лише за період фактичного користування кредитом (пункт 2 статті 16). Отже, вищезазначена умова  договору обмежує права клієнта.

Проте до 8 січня 2021 року вимоги Закону України «Про споживче кредитування» не поширювалися на мікрокредити – позики строком до одного місяця та розміром до однієї мінімальної зарплати (в нашому прикладі йшлося саме про таку позику). Тому фінансові компанії цим користувалися та включали подібні недобросовісні умови до договорів зі споживачами. Проте навіть раніше такі умови мали ознаки порушення прав споживачів, адже в Цивільному Кодексі України (стаття 536 та стаття 1054) чітко зазначено, що нарахування процентів здійснюється лише під час користування коштами, а з поверненням позики таке користування коштами припиняється.

  • Штрафи та пеня за умовами кредитного договору перевищують тіло кредиту в декілька разів

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист справ споживачів», у якій йдеться, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) вбачаються ознаки порушення в даних нарахуваннях, а, отже, і порушення прав споживача.

  • Кредитодавець змінює процентну ставку в разі прострочення кредиту

Договір може передбачати право збільшити процентну ставку й для вже виплаченої частини позики у вигляді санкцій за прострочення. Через складну термінологію та непрозоре викладення умов споживач може не зрозуміти зміст договору. З метою запобігання подібним ситуаціям НБУ планує найближчим часом упровадити додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ, які унеможливлять  зловживання з їх боку стосовно клієнтів – отримувачів фінансових послуг.

Серед інших умов у договорах з мікрофінансовими компаніями, що мають ознаки порушення прав споживачів:

  • споживач не погасив повністю борг, тому кредитодавець у односторонньому порядку продовжує строк дії кредитного договору нібито для повного погашення. Водночас продовжується дія усіх платежів за кредитом з одночасним збільшенням процентної ставки;
  • кредитодавець описує умови договору у вигаданих термінах, які перетинаються або збігаються за їх суттю з іншими термінами. Такі поняття  можуть увести споживача в оману, навіявши неправильне розуміння умов договору. Водночас варто зазначити, що згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (стаття 6) неоднозначні умови договору тлумачаться на користь споживача;
  • кредитодавець нараховує проценти за кредитним договором як відповідальність за прострочення протягом дії карантину, всупереч установленій Законом України «Про споживче кредитування» забороні на такі нарахування. Варто зазначити, що така заборона розповсюджується на усі кредити, навіть на мікрокредити, що були видані до 8 січня 2021 року;
  • єдиним загальним підписом під договором споживач дає згоду на обробку своїх персональних даних (не розуміє, яких саме) та даних третіх осіб, доступ до яких отримує кредитодавець із телефонної книги споживача та відкритих даних. 

Як діяти споживачеві?

Якщо ви уклали договір, умови якого порушують ваші права і суперечать законодавству, письмово поскаржтеся керівництву фінустанови.

Якщо ваша скарга залишилася без результату, зверніться до НБУ. У випадку порушень прав споживачів НБУ має повноваження застосувати до фінустанови заходи впливу або накласти штрафні санкції.

Проте Національний банк не має повноважень визнати договір неправомірним або несправедливим та анулювати його. Це може зробити лише суд.