Відмова встати в суді – прояв неповаги, що передбачає адмінвідповідальність

ККС ВС постановою у справі № 263/10894/2020 залишив без задоволення скаргу особи, яка просила скасувати постанову апеляційного суду та закрити провадження у справі щодо неповаги до суду (ч. 1 ст. 185-3 КУпАП), у зв’язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.

Як зазначив ККС ВС, у нормах КУпАП чітко не деталізовано обов’язки осіб, які беруть участь у розгляді справ про адміністративні правопорушення. Водночас відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, суди в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктних правовідносин є кримінальне процесуальне законодавство.

Статтею 329 КПК України визначено, що особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи.

Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

Сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду «Ваша честь» або «Шановний суд».

Недотримання цих правил є проявом неповаги до суду, і винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 185-3 КУпАП неповага до суду полягає у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Цей перелік діянь не є вичерпним і може бути розширеним з огляду на конкретну ситуацію та обставини, що їй передували.

Перевіривши матеріали провадження, ККС ВС установив, що у судовому засіданні чоловік дійсно не підкорявся розпорядженням головуючого судді, не реагував на зауваження, відмовлявся вставати під час надання пояснень, розмовляв без дозволу судді, ставив йому запитання та перешкоджав вести судове засідання. Після зауваження судді та попередження про відповідальність за неповагу до суду чоловік продовжив порушувати порядок. Тому ККС ВС відхилив довід апеляційної скарги щодо недостовірного опису в постанові обставин, установлених під час розгляду справи. Така поведінка особи в судовому засіданні відповідає диспозиції адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.