ВС сформулював правові позиції у справі щодо нарахування транспортного податку

Правові позиції щодо нарахування транспортного податку містяться у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 826/15940/18 (адміністративне провадження № К/9901/27104/19).

Обставини справи наступні.

Власник автомобіля оскаржив до суду податкові повідомлення-рішення департаменту Державної податкової служби у Луганській області, в яких йому визначено суму грошових зобов’язань з транспортного податку за 2016, 2017, 2018 роки, що становить понад 64 тис. грн.

Позивач вважав, що оскільки він із 2005 року не проживає і не зареєстрований у Луганській області, то податковий орган цього регіону не має правових підстав нараховувати йому податки. Крім цього, на переконання позивача, ці повідомлення-рішення незаконні через те, що податковий орган порушив строки їх складання та надсилання.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили, мотивуючи тим, що в разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені ПК України (до 1 липня податкового періоду), фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Крім цього, суди зазначили, що належний позивачеві автомобіль BMW (модель X5) не може бути об’єктом оподаткування, оскільки об’єм циліндрів його двигуна (2993 куб. см) є меншим, ніж визначений Мінекономрозвитку України в Переліку легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування у відповідному році (3,0 л).

Відповідач оскаржив це рішення в касаційному порядку.

Колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій, скаргу контролюючого органу задовольнила частково з огляду на таке.

Перелік легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку (відповідно до підпункту 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України).

Об’єм двигуна в сукупності елементів, які впливають на вартість автомобіля як об’єкта оподаткування, застосовується як економічна характеристика автомобіля, а не суто технічний його показник. Тож Суд вважає виправданим застосування загальноприйнятого позначення об’єму двигуна в літрах, а не його детальних технічних характеристик у кубічних сантиметрах, оскільки цього достатньо для ідентифікації автомобіля. Відхилення на декілька тисячних від застосованого Мінекономрозвитку показника в літрах об’єму двигуна не вказує на те, що відповідний автомобіль не є об’єктом оподаткування, оскільки це не впливає на його середньоринкову вартість.

Таким чином, судова палата дійшла висновку про правомірність нарахування в 2016 і 2017 роках грошового зобов’язання з транспортного податку, оскільки автомобіль із такими характеристиками, як належний позивачеві, міститься в Переліку легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування у відповідному році.

Стосовно порушення податковим органом строків прийняття і надсилання (вручення) ППР колегія суддів КАС ВС вказала, що з аналізу положень статей 54 та 267 ПК України випливає: контролюючий орган дійсно зобов’язаний нарахувати платнику податків податкове зобов’язання з транспортного податку за відповідний рік і вручити повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду. Невиконання контролюючим органом такого обов’язку звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов’язання, проте не звільняє від обов’язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав.

Водночас суд визнав неправомірним і скасував ППР про нарахування позивачеві податкового зобов’язання (25 000 грн) з транспортного податку за 2018 рік, оскільки до Переліку легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування у 2018 році, включено автомобіль із такими характеристиками, як у позивача, до 2 років випуску (включно). Оскільки за рік випуску автомобіля позивача взято дату його реєстрації у 2016 році (відповідно до підпункту 14.1.220 п. 14.1 ст. 14 ПК України), то це авто є об’єктом оподаткування лише в 2016 і 2017 роках.