ВС відступив від позиції щодо строків оскарження вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ після адміноскарження

Питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску після використання процедури досудового врегулювання спору було спірним у справі № 580/3469/19, яку переглянув у касаційному порядку Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів (постанова ВС 25.02.2021) .

Суть спору полягала в тому, що позивач, скориставшись процедурою досудового врегулювання спору, отримав негативний результат розгляду Державною фіскальною службою України його скарги на вимогу фіскального органу нижчого рівня про сплату боргу з ЄСВ. Через місяць після отримання рішення ДФС України платник звернувся до суду з позовом до обласного департаменту Державної податкової служби і просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду, установлений Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», і повернули позовну заяву.

Позивач оскаржив ці рішення до касаційної інстанції. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Верховний Суд відступив від раніше викладеної у своїх рішеннях правової позиції, відповідно до якої спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату ЄСВ, є саме Закон № 2464-VI і строк, протягом якого платник може оскаржити вимогу в судовому порядку, у взаємозв’язку з положеннями ст. 122 КАС України, становить десять днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд сформулював новий правовий висновок:
строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску, складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.

Мотивуючи своє рішення, судова палата КАС ВС зазначила, що в преамбулі Закону № 2464-VI вказано, що цей акт визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Закон № 2464-VI не визначив детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не визначив строків звернення до суду в такому випадку.

Водночас згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору й позивач скористався цим порядком або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачеві рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Суд також роз’яснив, що платник єдиного внеску для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про осарження вимоги в межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого ст. 122 КАС України, а не ст. 25 Закону № 2464.