Встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» відтепер регулюється Порядком

І Мін’юсті нещодавно зареєстрували наказ Мінфіну від 18.01.2022 № 19 «Про затвердження Порядків встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу “витягнутої руки”».

Документ прийнято з метою врегулювання методологічних аспектів встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» відповідно до пп. 39.3.3.4 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

З урахуванням положень ПКУ, Порядок набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Застосування Порядку поширюється на контрольовані операції з сировинними товарами, перелік яких затверджено постановою КМУ від 09.12.2020 № 1221.

Користувачі – платники податків та контролюючі органи.

Очікується, що запровадження Порядку дозволить платникам податків, які здійснюють КО із сировинними товарами, вірно визначати обсяг оподаткованого прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» та проводити самостійне коригування податкових зобов’язань за результатами перегляду ціни КО до початку перевірки. Також сприятиме підвищенню податкової культури та добровільній сплаті податку.

Водночас затверджені правила нададуть можливість контролюючому органу проводити якісний податковий контроль за встановленням відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», що, в свою чергу, забезпечить практичну реалізацію положень ПКУ щодо сировинних товарів та ефективність превентивних заходів у питаннях ухилення від оподаткування.

Окрім загального Порядку, наказом вихначено конкретизовані Порядки щодо операції з:

– експорту зернових, олійних культур та продуктів їх переробки;
– експорту залізорудної сировини;
– імпорту енергетичного та коксівного вугілля;
– імпорту нафтопродуктів та зріджених вуглеводневих газів;
– експорту чавуну, брухту чорних металів та металопродукції з чорних металів;
– експорту та імпорту феросплавів.

Порядком визначено:

  • пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни;
  • особливості здійснення коригувань зіставності операцій із сировинними товарами;
  • особливості застосування інших методів трансфертного ціноутворення (підходи до функціонального аналізу, визначення бізнес-моделей, вибору сторони, що досліджується, використання зовнішніх джерел інформації);
  • особливості застосування котирувальних цін та коригувань у розрізі груп сировинних товарів.