Яка різниця між зверненням громадян та запитом на публічну інформацію?

Існує два види офіційного спілкування з публічними органами та установами:

  • звернення – викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги;
  • запити на публічну інформацію – прохання до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відтак, вони відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом: запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

За допомогою запиту на публічну інформацію можна дізнатися будь-яку інформацію, якою володіє установа. Публічна інформація – це задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання державними структурами своїх обов’язків. До прикладу, можна дізнатися, на що та які кошти були витрачені, можна запитати скільки осіб працює в організації та які обов’язки виконують ці працівники. Але, наприклад, не вдасться дізнатися ту інформацію, яку потрібно заново створити. Такий запит передбачає відповідь лише з уже створеними даними.

Але варто пам’ятати, що серед іншої інформації в запиті може бути конфіденційна чи таємна інформація, тоді розпорядник, як правило, замальовує її, але іншу інформацію обов’язково надає. От наприклад, людина запитує на основі якого рішення їй було нараховано пенсію. І тоді структура, яка приймала рішення про призначення пенсій, надає протокол засідання, в якому можуть міститися особисті дані інших громадян, у такому випадку дані інших людей, крім ваших, замальовуються. Пам’ятайте про це.

Із запитом можуть звернутися:

  • фізичні особи,
  • юридичні особи,
  • об’єднання громадян.

Тобто, органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть звернутися із таким запитом.

Розпорядник інформації зобов’язаний надати відповідь на не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту. Але в деяких випадках, якщо запит стосується дуже важливої чи термінової інформації, то й до 48 годин. Проте клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим, тобто людина повинна пояснити, чому цей запит має бути виконаний раніше терміну.

Якщо ж запит стосується надання великого обсягу інформації то розпорядник може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів, пояснивши громадянину навіщо. Звісно, про продовження строку розпорядник повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі: поштою, факсом, телефоном, електронною поштою – на вибір запитувача.

Сам запит подається в довільній формі, проте, він має містити ряд обов’язкових реквізитів: ім’я запитувача, поштова адреса або адреса електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є. Письмовий запит повинен також містити загальний опис інформації назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо, а також підпис і дату.

За допомогою звернень громадяни мають право звернутися до ОДВ, ОМС, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, ЗМІ, посадових осіб.

Види звернень:

  • пропозиція, заява, скарга;
  • індивідуальне чи колективне;
  • усне чи письмове.

Обов’язкові атрибути звернень: прізвище ім’я по-батькові, місце проживання чи реєстрації, суть справи, підпис і дата.

Якщо ці вимоги не дотримані, то протягом 10 днів ви отримаєте відмову з роз’ясненням, як потрібно оформити звернення. Якщо ж усе правильно, то відповіді слід чекати не довше місяця, а якщо питання не потребує довгого опрацювання, то до 15 днів.

Як правило, зразки звернень та запитів можна знайти на офіційних сайтах установ, до яких ви хочете їх написати.

За інформацією системи БПД