Задля підвищення конкурентоспроможності виробників пропонуються зміни у сфері ринкового нагляду

В парламенті зареєстровано законопроект № 10222, яким пропонуються законодавчі зміни щодо підвищення конкурентоспроможності українських виробників та посилення захисту прав споживачів.

В сфері державного ринкового нагляду пропонується:

– не поширювати дію Закону «Про засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності» на державний ринковий нагляд – з метою уникнення плутанини та неузгодженостей у підходах та принципах. Відповідно, у Законі «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» пропонується закріпити: права та обов’язки суб’єктів господарювання; повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов’язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд; порядок проведення перевірок характеристик продукції; порядок оформлення розпорядчих документів у сфері державного ринкового нагляду; порядок відбору зразків продукції і проведення їх експертизи тощо;

– усунути дублювання контролю за окремими видами продукції, а також уточнити деякі виключення з-під сфери дії ринкового нагляду. Зокрема, об’єкти будівництва, повітряні судна, дорогоцінні метали тощо;

– забезпечити можливість здійснення ринкового нагляду колегіальними органами (наприклад, НКРЗІ, яка є технічно компетентна здійснювати ринковий нагляд радіообладнання, включаючи мобільні телефони та смартфони, але не має наданих на це законом повноважень);

– встановити порядок дій суб’єктів господарювання та органів ринкового нагляду стосовно продукції, яка відповідає вимогам технічних регламентів, але становить ризик. При цьому пропонується не карати за виготовлення продукції, яка відповідає вимогам, але становить ризик, а запровадити покарання лише за невиконання вимог органів ринкового нагляду щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо такої продукції;

уніфікувати різновиди перевірок характеристик нехарчової продукції (уточнення видів перевірок замість існуючих трьох (виїзна/невиїзна/поєднана), що дозволить уникнути зловживань;

– встановити чіткі та прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки;

– встановити чіткий строк надсилання суб’єкту господарювання постанови про накладення штрафу (16 днів після проведення перевірки), що дозволить уникнути випадків надсилання постанов про накладення штрафу «заднім числом»;

– передбачити проведення перевірки характеристик продукції у її виробників лише у разі, якщо є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції;

– встановити чітку заборону перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи, що не є предметом конкретної перевірки, що дозволить сфокусувати перевірку та запобігти зловживанням;

– з метою захисту прав інтелектуальної власності та збереження комерційної таємниці суб’єктів господарювання запровадити вимогу надання документів, необхідних для встановлення ланцюга постачання продукції, лише в обсязі, що дозволяє встановити такий ланцюг, а не в повному обсязі;

– задля зменшення корупційних ризиків скасувати визначення штрафу за принципом «від – до»;

– передбачити обов’язок органу ринкового нагляду надавати консультативну допомогу суб’єктам господарювання під час здійснення ринкового нагляду та багато інших змін.

Також суттєві зміни, які впливатимуть на бізнес, пропонуються в сфері захисту прав споживачів:

– запровадити механізм захисту колективних інтересів споживачів (невизначеного кола споживачів;

– уніфікувати вимоги до надання інформації про продукцію (розбірливий і зрозумілий текст);

– передбачити обов’язковість встановлення гарантійного строку не менше 1 року на непродовольчі товари, що були у використанні;

– уточнити види та розміри штрафних санкцій за порушення прав споживачів;

– усунути дублювання відповідальності бізнесу та повноважень органів ринкового нагляду та захисту прав споживачів, оскільки зараз продукція, що реалізується або виготовляється суб’єктом господарювання, може бути перевірена в рамках ринкового нагляду, а потім в рамках захисту прав споживачів, подекуди навіть одним державним органом. Відповідно й покарання може бути згідно з двома різними режимами нагляду подвійним за одне й те саме порушення;

– позбавити Держпродспоживслужбу права приймати рішення про зупинення діяльності суб’єкта господарювання в адміністративному порядку.

Які передбачаються позитивні наслідки прийняття законопроекту для бізнесу?

Забезпечення захисту суб’єктів господарювання від можливих корупційних ризиків під час здійснення перевірок шляхом недопущення зловживань органами у сфері захисту прав споживачів та ринкового нагляду, а також запровадження принципу прозорості та об’єктивності дій посадових осіб під час застосування штрафних санкцій;

Забезпечення безперешкодного доступу української промислової продукції на ринок ЄС.

Сприяння розвитку підприємницької діяльності, створення сприятливих умов для ведення доброчесного бізнесу в Україні та забезпечення прозорості українського ринку.