Закон про охорону географічних зазначень: українського коньяку не буде

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень” передбачено вдосконалення правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності щодо правової охорони географічних зазначень.

Зміни внесено до Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України “Про охорону прав на зазначення походження товарів”, Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”.

Впровадження цього закону сприятиме адаптації актів національного законодавства до права Європейського Союзу, а також виконанню зобов’язань, взятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Географічне зазначення – це найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, та хоча б один з етапів його виробництва здійснюється на визначеній географічній території.

Географічне зазначення є знаком, що наноситься на продукт і засвідчує його високу якість, багаторічну традицію виробництва й особливий зв’язок з територією, де його виготовляють. Наприклад, шампанське, коньяк, сири рокфор, пармезан тощо.

Існує багато продуктів, назви яких не дозволяється використовувати незареєстрованим виробникам. Так, за Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення “коньяк”, тож наразі для українського коньяку шукають іншу назву.

Також в Україні вже розпочато процес реєстрації першого продукту із захищеним географічним зазначенням українського походження – “Гуцульська овеча бриндзя”.