Вчора на підпис Голові Верховної ради направлено Проект Закону, який запроваджує можливість компенсації за знищене та пошкоджене житло. Законопроект №7198 визначає досить великий перелік отримувачів компенсації за знищене та пошкоджене житло, її види, механізм оцінки та прийняття рішення щодо її надання, а також можливості її використання для отримання нового житла.
Хто ж зможе отримати компенсацію за знищене та пошкоджене майно?
Як йдеться у пояснювальній записці до документу, таку компенсацію зможуть отримати:
- власники квартир, інших житлових приміщень, приватних, садових та дачних будинків;
- замовники будівництва приватних, садових та дачних будинків (фізособи);
- фізособи, які здійснили інвестування/фінансування будівництва;
- члени житлових кооперативів, які викупили житло, але не оформили право власності на нього;
- спадкоємці вищевказаних осіб.
Утім, тут є примітка, всі вони зможуть отримати компенсації за окремі категорії пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна.
Також право на компенсацію мають ОСББ, управителі, ЖБК. Це стосується відновлення спільного майна багатоквартирного будинку.
А які механізми компенсації?
Варто відмітити, що у поданому законопроекті, що розміщений на сайті ВР, дуже мало інформації.
Натомість, у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України розказали, що подати заяву на компенсацію можна буде через Дію, ЦНАП, органи соцзахисту або ж нотаріуса.
Рішення щодо надання компенсації буде прийматись органами місцевого самоврядування, які створюватимуть відповідні Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації. Ці комісії розглядатимуть заяви, проводитимуть огляд зруйнованого житла та визначатимуть суму компенсації.
Розмір компенсації вираховуватиметься відповідно до спеціальної методики, яка наразі розробляється Урядом.
Зокрема, особи, чиє житло було зруйновані, отримають житловий сертифікат, який відображатиме суму компенсації, та протягом 5 років зможуть його використати для придбання нового житла.
Точного алгоритму ще немає?
Наразі Уряд розробляє алгоритм компенсації для осіб, чиє житло було пошкоджено.
Серед джерел для фінансування компенсації:
- Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури;
- кошти державного та місцевих бюджетів;
- кошти МФО, інших кредиторів та інвесторів;
- міжнародна технічна, поворотна або безповоротна фінансова допомога;
- репарації або інші стягнення з рф.
В Міністерстві також зазначають, що відновлення пошкодженого і зруйнованого житла є одним з основних напрямів діяльності новоствореного Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення). Завдяки схваленню Парламентом механізму компенсації Агентство отримує можливість розпочати роботу з планування та реалізації проектів відновлення та будівництва житла.
Законопроектом передбачено, що Реєстр пошкодженого та знищеного майна виступатиме єдиною базою даних для фіксації руйнувань та компенсації.
Розробку державної політики компенсації здійснюють Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерство цифрової трансформації України, Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Що кажуть експерти?
Думки юристів дещо розділяються з цього приводу. Приміром, Олексій Волохов, партнер SLA Attorneys, адвокат, к.ю.н., вважає, що законопроект 7198 це важливий крок у питаннях як компенсації втраченого під час військових дій нерухомого майна, так і притягнення країни-агресора до відповідальності за завдану шкоду (адже у ст. 4 чітко вказано, що одночасно з отриманням компенсації отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за пошкодження або знищення об’єкта нерухомого майна, заподіяних внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації).
“Власне сам законопроект передбачає, що переважна кількість процедурних питань щодо механізмів оцінки, контролю черговості виплат компенсацій за пошкоджене нерухоме майно, функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна тощо мають бути опрацьовані Кабінетом Міністрів України у відповідних підзаконних актах. Сподіваюсь, що розуміючи складність питання Кабінет Міністрів України в пріоритетному порядку допрацює ці основні документи, які по факту будуть забезпечувати як роботу механізму оцінки та Компенсації так і функціонування реєстру та відповідної комісії”, – каже юрист.
При цьому він відзначає, що наразі досить складно передбачити ефективність роботи Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, яка створюється виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.
“Адже в умовах чітко передбаченої черговості отримання компенсації та обмеженого фінансування тощо завжди є певні корупційні ризики. Крім того, в законопроекті я не помітив як законодавець ставиться до майна яке було пошкоджене під час військових дій але вже відновлено із залученням особистих коштів його власників. Певно вирішення цих питань має бути в підзаконних актах Кабінету Мінітстрів України, адже військові дії тривають рік і багато домівок вже було повністю або частково відновлено без отримання компенсацій його власниками”, – резюмує адвокат.
Будуть зловживання…
У свою чергу адвокат, керуючий партнер “Адвокатського об’єднання” ALERTES Денис Терещенко, звертає увагу на вірогідність можливих зловживань та хвилю кримінальних проваджень з цього приводу після початку подання заяв на компенсацію. Адже розмір компенсації буде залежати від оцінки вартості відновлення пошкодженого об’єкта, методику проведення якої буде визначати Кабінет Міністрів України.
“Саме від того, наскільки чітко та детально будуть виписані критерії Методики оцінювання буде залежати якість Звітів оцінювачів. У разі розмитості формулювань існуватиме спокуса та можливість завищення оцінки з метою одержання збільшеної компенсації. Також важливо буде забезпечити оперативність та прозорість роботи Комісій з розгляду питань щодо надання компенсації з метою запобігання створенню штучних перешкод, необґрунтованих черг та появи ринку нелегальних послуг щодо їх обходу Тому можна спрогнозувати можливість виникнення питань як до достовірності відповідних Звітів оцінювачів, так і до дій членів відповідних Комісій, які розглядатимуть заяви та прийматимуть кінцеві рішення”, – зазначає пан Терещенко.
Георгій Попов, адвокат, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України, зазначає, що у проекті Закону відсутній чіткий перелік підстав отримання доступу до відповідних інформаційно комунікаційних систем державної та комунальної форм власності, а також витребування документів та/або інформації.
Також згідно з ч. 4 ст. 7 проекту Закону Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, якщо інше не випливає з документів, наданих додатково.
“За таких обставин відсутність чіткого переліку документів необхідних для отримання компенсації може мати наслідком необґрунтованість підходів в оцінці достатності вже поданих документів.
Крім того, проектом Закону пропонується створити Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Так, у абз. 2 ч. 1 ст. 14 зазначено, що у реєстрі пошкодженого та знищеного майна може забезпечуватися збирання, накопичення, облік, обробка, зберігання та захист іншої інформації та документів, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Поряд з цим, залишається відкритим питання переліку суб’єктів, що мають доступ до цього реєстру, а також підстав надання такого доступу. Не визначені також строки зберігання інформації, порядок та необхідність підтримання її у актуальному стані тощо”, – впевнений професор.
Переваги та недоліки законопроекту: юридичний аналіз
Георгій Попов зауважує, що у проекті Закону використовується термін «компенсація», що не в повній мірі узгоджується з положеннями ЦК України у ч. 1 ст. 1166 якого зазначено: «Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».
Згідно з ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
Отже, цивільне законодавство оперує поняттям «відшкодування» і за таких обставин доцільним було б узгодити текст проекту Закону з положеннями ЦК України.
“Варто також зауважити, що у проект Закону № 7198 використовується словосполучення «державні органи», однак, наприклад, у Конституції України використовується словосполучення «органи державної влади» (статті 5, 6, 19). Так, у ч. 1 ст. 5 Основного Закону вказано, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Крім того, наведеним проектом Закону обмежується право окремих осіб на отримання компенсації. Так, у ст. 2 проекту Закону серед отримувачів компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна не згадуються юридичні особи.
Обмеженим також є перелік категорій об’єктів нерухомого майна за пошкодження та знищення якого можлива компенсація.
Викликає нарікань обмеження прав власників нерухомого майна. Так, у абз. 1 ч. 17 ст. 8 проекту Закону зазначено, що отримувач компенсації не має права відчужувати квартиру, інше житлове приміщення, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок (у тому числі такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому), придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, протягом п’яти років.
Проте, відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Таким чином, наведене положення в частині обмеження реалізації прав власниками житла не узгоджується з наведеними нормами Конституції України та ЦК України”, – констатує професор.
