“Ці норми є імперативними, оскільки чітко виражають волю законодавця, як щодо кількісного складу членів ВККС, так і пропорційність цього складу, а також умов, за яких ВККС набуває повноважності”, – підкреслив пан Усик.
При цьому він нагадав, що відповідно до ст. 95 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів” конкурс на зайняття посади члена ВККС проводить Конкурсна комісія, яка є допоміжним органом ВРП, що утворюється для проведення конкурсу та формування переліку кандидатів на посаду члена ВККС, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності.
Комісія проводить добір кандидатів на посаду члена ВККС з розрахунку не менше двох кандидатів на одну вакантну посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
За результатами проведеного конкурсу на зайняття посади члена ВККС Конкурсна комісія формує перелік кандидатів, які відповідають критеріям та передає його до Вищої ради правосуддя.
“Якщо аналізувати норми цього закону, якими врегульовано склад ВККС, умови набуття нею повноважень, повноваження Конкурсної комісії, то зміст зазначених норм дає підстави для висновків, що за результатами проведеного конкурсу КК повинна надати ВРП перелік кандидатів на кожну вакантну посаду членів в кількості не менше двох з урахуванням пропорційного принципу формування ВККС та умов набуття нею повноважності. Саме так я розумію положення зазначених норм. Відмічу, що однозначної думки з цього питання у членів ВРП немає. Натомість Конкурсна комісія вважає, що ЗУ “Про судоустрій і конкурс суддів” не зобов’язує її ураховувати пропорційність складу формування ВККС та умов набуття нею повноважності при проведенні конкурсних процедур. На думку членів Конкурсної комісії цей закон не зобов’язує робити добір кандидатів відповідно до положень саме цієї норми закону. На мою думку таке різне тлумачення закону викликане певними його вадами: він не є чітким, зрозумілим і передбачуваним. Саме тому закон допускає різне тлумачення норм у частині, що стосується добору і призначення кандидатів на посади членів ВККС. У зв’язку із наведеним, ВРП наразі стоїть перед дуже важливим питанням: по-перше враховувати надзвичайну важливість формування повноважного складу ВККС, що є обов’язковою умовою вирішення євроінтеграційних прагнень України, а також з урахуванням значного дефіциту кадрів суддів, що на мою думку на сьогодні є критичним для нормальної роботи судової системи. Сподіваюся на те, що ВРП, як колективний орган, прийме зважене, законне і обгрунтоване рішення при призначенні членів ВККС”, – аргументував свою позицію Голова ВРП.
