п'ятниця, 14 грудня 2018
  • Київ 21:01
  • Нью-Йорк 14:01
  • Лондон 19:01
  • Токіо 4:01
  • Москва 22:01

Власюк
Катерина

Адвокат, керуючий партнер ЮК «AVG»
Дата народження:

Катерина Власюк  — керуючий партнер юридичної компанії «AVG», неодноразово визнавалась найкращим адвокатом із сімейного права.
Г
олова Комітету з міжнародного права Асоціації адвокатів України. Має відзнаки та нагороди від органів державної влади.
В 2016 році випустила свою першу автобіографічну книгу з юридичними порадами — «Розлучення. Сповідь адвоката». Активно займається благодійністю, запустила соціальний проект «Право на щастя» з метою допомагати людям, які планують вступати у шлюб чи розлучатися. 

 

– Катерино, ваша основна спеціалізація – сімейне право. Чому обрали саме цю галузь?

Колись досить давно я побувала на стажуванні в Берліні. Я зрозуміла, що досягнути успіху адвокату можливо тільки тоді, коли вибрав свою спеціалізацію і на ній знаєшся максимально досконало.

Але, повернувшись з цією думкою з Німеччини, через півроку проаналізувала кейс, який я супроводжувала, і зрозуміла, що з кожним місяцем в моїй практиці все більше з’являється шлюбних процесів. Саме вони почали мені вдаватися найкраще, і саме з приводу цих спорів мене почали більше радити людям, у яких виникають сімейні спори.

Я зрозуміла, що мій особистий досвід – це те, що я пройшла розлучення, і саме це допомагає мені розуміти, які основні болі, страхи і питання хочуть врегулювати сторони, коли починають розлучатися.

Визнання клієнтів і колег допомогло мені усвідомити, що саме сімейне право є моєю галуззю. І хоч як я колись не намагалась уникнути кримінального права, розуміючи, що для дівчини це не досить лайтово, категорично можу сказати зараз, що сімейне право часто буває в чомусь ще жорсткішим, ніж кримінальне. 

Яку зміну,  на Вашу думку, першочергову варто внести в Сімейний кодекс України?

По-перше, варто чітко вказати в законодавстві: перед тим, як суд має розглядати справу про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, поділ майна подружжя і т.д., всі ці питання треба згуртувати в один позов.

По-друге, все-таки визначити, що в Україні мають бути сімейні судді, в кожному суді, в залежності від кількості суддів. Один або двоє суддів мають спеціалізуватися на цих справах, щоб в перспективі не створювати окремого Сімейного суду. Принаймні, щоб були судді, які максимально швидко і максимально експертно могли б розглядати ці справи.

Також сімейну медіацію варто зробити обов’язковою. Адже, коли люди звертаються до суду, вони, зазвичай, знаходяться в фазі максимального конфлікту.Якщо їх в цій фазі спробувати не те щоб примирити, але хоча б змусити забути образи і подумати про перспективу, про дітей, про їх майбутнє, – то можна уникнути сварок, показати їм вигоду в тому. А якщо вони домовляться, що кожен з них отримує не половинку яблука, а ціле, тоді ми зможемо уникнути того, що суди будуть переповненні справами. Це також допоможе уникнути того, що діти будуть більш нещасні, і що батьки протягом кількох років будуть займатися не їх вихованням та добробутом, а будуть перейматися лише тим, щоб виграти судовий процес. Тому я за те, щоб перед тим, як люди надумають розлучитися, вони все ж таки пішли на консультацію або до сімейного психолога, або до сімейного медіатора.

Як Ви оцінюєте «аліментні» законодавчі зміни?

Дійсно, цього року відбулося декілька реформ у сфері аліментів.У двох реформах ми приклали руку до розробки, до круглих столів, до громадських слухань, до підтримки даних законопроектів у Верховній Раді України.

Перша реформа, яка відбулася у лютому, допомогла встановити більш жорсткі санкції за несплату аліментів і дала можливість більшості українців збагнути, що не потрібно чекати довгі роки, коли не сплачуються аліменти, а є сенс звертатися до суду, отримувати рішення, і це рішення може дуже позитивно і максимально швидко виконуватися. Більшість наших клієнтів, які самі звертаються до нас по стягненню аліментів, в дуже великому захопленні від того, як працює зараз аліментний закон.

Друга реформа, яка відбулася влітку і вступила в силу в серпні, направлена на ще більше підняття санкції за несплату аліментів. Вона визначає громадські роботи, накладення арешту на рахунки і заборону виїзду за кордон, якщо є заборгованість по аліментах. Також вона направлена на те, щоб дати можливість вивозити дітей за кордон без дозволу іншого з батьків або по окремій процедурі – але це питання болюче, дискусійне, скажімо так, на якому багато спекулюють батьки, які навіть особисто не беруть участь у вихованні дітей.

Вищезазначені законодавчі зміни направлені на те, щоб діти максимально швидко отримувала аліменти, і щоб у разі необхідності могли виїхати за кордон і ніхто з батьків не міг зловживати своїми обов’язками. 

Безперечно, Ви цікавитеся сімейним правом зарубіжних країн. Приведіть, будь ласка, приклад якогось особливо цікавого положення закону, що викликає здивування.

Я цікавлюся вивченням шлюбних договорів, а саме громадян Сполучених Штатів Америки, тому що найцікавіші закони вигадує не парламент чи президент, а самі люди. Саме в Сполучених Штатах є свобода укладення шлюбного договору, але з тими формулюваннями, які визначають його сторони.

Наприклад, що в шлюбному договорі Біла Гейтса вказано, що він може зраджувати своїй дружині раз на рік, і за це вона не отримує якихось додаткових преференцій, майна або коштів. А в договорі між Майклом Дугласом і Кетрін Зета-Джонс зазначено, що вона отримує за кожну доведену подружню зраду досить солідну суму коштів.

Ці положення договорів можуть вражати, але вони говорять про те, що і на таких рівнях люди домовляються і знаходять для себе якісь оптимальні рішення. 

Нещодавно Ви брали участь у Форумі молодих юристів. Які враження, в нашої юриспруденції є майбутнє?

Я точно знаю, що наша юриспруденція має майбутнє, тому що її майбутнє творимо ми – студенти, юристи, адвокати, судді, прокурори, державні службовці. Якщо кожен з нас буде переконаний, що ми маленькі люди, які нічого не можуть змінити в цьому житті, то по суті так воно й буде.

Але я особисто неодноразово змінювала і закони, і судову практику. Я пробивала собі шлях в юриспруденцію самотужки. Тому я точно знаю, що в нелегкі часи, в які ми живемо, – треба лише вірити, бути спеціалістом своєї справи і не боятися перешкод, а сміливо їх долати.

Я впевнена, що ми можемо багато вирішити, якщо будемо докладати до цього зусиль і щось робити для того, щоб завтра було краще, ніж сьогодні. Якщо у нас усіх буде переконання, що професійний адвокат може законним шляхом здобути перемогу в суді (а я в цьому точно переконана), то тоді і майбутнє нашої професії є. А якщо більшість студентів будуть думати про те, що вони нічого не можуть змінити… що ж, тоді можна казати, що в нас біда. 

Про що буде Ваша наступна книга?

Поки що це секрет. Але мої дописувачі на сторінці в Facebook «Катерина Власюк» на цьому тижні відповідали на це запитання. Звісно, вона буде на тему, яку я вивчаю, досліджую, присвячую максимальну частину свого життя – це про шлюб, розлучення і все, що з цим пов’язано. Але в якому контексті – я відкрию завісу трішки пізніше.