– Оксано, як Ви прийшли у сферу примусового виконання рішень?
– В системі примусового виконання рішень я працюю з дуже раннього віку – 19 років. А саме, отримавши освіту молодшого спеціаліста, прийшла до районного відділу державної виконавчої служби та залишилась там на 12 років, і вже набравшись досвіду та знань, перейшла в приватну практику. В державній виконавчій службі я пройшла шлях від державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області. Також в процесі роботи в органах ДВС отримувала вищу юридичну освіту. Наразі думаю над отриманням наукового ступеню, але все поступово…
– Окрім юридичної, Ви здобули психологічну освіту, – певно, це суттєво допомагає Вам в роботі?
– Так, дійсно, практичні знання психологїї дуже важливі для нашої професії, адже ми працюємо з людьми. Взагалі, професія приватного виконавця досить різноманітна та потребує багатьох навичок та знань, окрім професійних. Приватний виконавець – це і психолог, і медіатор, і консультант, а іноді ще й фермер, водій та багато хто.
– Чи можете порадити колегам хоча б проходити якісь курси з психології, конфліктології тощо? А чи, все одно, досвід набувається з практикою?
– Необхідно вивчати основи психології, конфліктології та інших суміжних наук. Я також наразі вдосконалюю свої навички та знання з психології, проходжу курси та тренінги на зазначені теми, тому раджу своїм колегам приєднуватись. Маю надію, що коли в повній мірі запрацює Центр підвищення кваліфікації приватних виконавців АПВУ, такі дисципліни будуть включені до програми розвитку та професійного зростання виконавців.
– Запровадження приватного виконання в Україні було вчасним та корисним?
– З приводу вчасності запровадження інституту приватного виконання – вважаю, на юридичному ринку цю професію можна було б запровадити й раніше, оскільки в усьому світі вже дуже давно успішно діє інститут приватного виконавця, доводячи свою ефективність. Однак наша країна дуже важко приймає такі зміни. Вже протягом трьох років працюють приватники в Україні, та не всі українці, і навіть не всі колеги-юристи, знають, хто ж такі приватні виконавці, як і з чим ми працюємо.
– Хто виграв – держава, виконавці, люди?
– Цікаве питання… На мою думку, виграють люди, бізнес та держава! Адже запровадження приватного виконання веде до підвищення рівня довіри до системи виконання рішень й до поліпшення інвестиційного клімату в країні, при цьому держава не витрачає жодної копійки на утримання офісів приватних виконавців, натомість отримує дохід у вигляді податків (а оподаткування досить високе та складає 41,5%). Як нам відомо, навіть підписаний Президентом меморандум про надання Україні макрофінансової допомоги містить вимогу про розширення прав приватних виконавців. Чи виграли виконавці? Мені здається, ще дуже рано про це говорити. Повністю оцінити ми це зможемо років через 5 плідної праці.
– А зараз Ви підтримуєте подальше реформування? Що саме критично необхідно змінити?
– Так, звичайно, підтримую. Нам необхідно подальше реформування системи. На сьогодні у Верховній Раді знаходиться важливий законопроект № 3726, основними положеннями якого є зрівняння повноважень державних та приватних виконавців; розширення повноважень помічників приватних виконавців; автоматизований арешт коштів боржників; розширення повноважень професійного самоврядування та звільнення від надмірного контролю регулятора.
– Яка зараз ситуація в професійному самоврядуванні виконавців? Чи берете участь в ньому?
– В професійному самоврядуванні в нас новий етап, адже цьогоріч обрано нові регіональні ради приватних виконавців. Мені також пощастило бути обраною членом ради приватних виконавців Дніпропетровської області. 25.11.2020 в м. Києві відбулась важлива подія для всіх приватників – було обрано новий керівний склад Асоціації приватних виконавців України. Головою обрано Віталія Чепурного, його заступниками Олександра Сивокозова та Анатолія Телявського. До речі, пан Сивокозов обраний спільнотою на другий термін поспіль. Чекаємо від керівництва АПВУ виважених рішень та кроків назустріч розвитку системи примусового виконання рішень звісно в інтересах нашої спільноти.
– Чи відомі гендерні особливості спільноти виконавців України, тобто яке співвідношення чоловіків та жінок у цій професії? Вам колись говорили, що займаєтеся “не жіночою роботою”?
– Дійсно, чоловіків в нашій професії більше, співвідношення не рахувала, але приблизно 80/20. Щодо нежіночої роботи хочу сказати, що на сьогодні в юриспруденції немає такого сектору, де б жінки програвали чоловікам у здібностях чи у спритності, однак чомусь стрілка довіри суспільства поки що на 10 хв на боці чоловіків. Але ми з ними і не змагаємось, а просто якісно робимо свою роботу!
– Як проходить типовий робочий день приватного виконавця?
– О, мені здається, в нас всі дні не типові. Іноді працюємо просто в офісі за паперами, іноді в судах на засіданнях, часто на виконавчих діях щодо опису та арешту майна боржників, іноді в полях на збиранні врожаю, іноді всі описані ситуації трапляються одночасно. Робота приватного виконавця є дуже насиченою і не завжди піддається плануванню. Також багато часу займають відрядження, адже ми працюємо в межах області, а іноді й на територїї різних областей, в залежності від того, де виявлено майно наших боржників. Наразі я вже й не рахую кількість подоланих кілометрів, але минулого року звернула увагу на те що, за 3 місяці роботи приватником я проїхала за кермом 20 тис км ( в пошуках майна, на яке необхідно звернути стягнення.
– Законодавство у сфері виконавчого провадження таке ж проблемне, як і більшість наших законів?
– На сьогодні законодавство в сфері виконавчого провадження потребує глобального доопрацювання та змін, тож сподіваюсь, що Верховна Рада все ж таки підтримає законопроект № 3726, чим дасть новий поштовх для розвитку системи виконання рішень в цілому.
– Що можете сказати про реалізацію Кодексу з процедур банкрутства?
– Кодекс з процедур банкрутства вносить свої корективи й в роботу виконавців: з’явилась нова процедура санації до порушення провадження у справі про банкрутство, яка додала ще один мораторій до процедури виконавчого провадження. З банкрутством фізичних осіб на практиці ще не зустрічалась, але рішення судів в таких справах вже є. І взагалі, там, де починається банкрутство, закінчується наша робота та переходить до наших колег – арбітражних керуючих (крім деяких рішень). До речі, професія арбітражного керуючого є єдиною в юридичному сегменті, яку дозволено суміщати з роботою приватного виконавця.
– Проблема невиконання судових рішень – наша національна чи глобальна?
– Проблема невиконання судових рішень, на мою думку, є більш нашою національною проблемою і залежіть від нашого менталітету. Поки що українці живуть під гаслом «Борги повертають лише боягузи». Але поступово з покращенням законодавства та введенням на ринок приватників свідомість з цього питання починає підвищуватись.
– Ви цікавилися зарубіжним досвідом колег? Що можна імплементувати в Україні?
– Звичайно, цікавилась, адже нам є чому повчитись, особливо в наших колег з європейських країн. Вважаю, що Україна сьогодні потребує запровадження автоматизованого арешту рахунків за прикладом литовської системи – це значно б полегшило роботу виконавців та підвищило свідомість громадян щодо виконання своїх зобов’язань як перед державою, так і перед кредиторами.
– Ваше захоплення активним спортом, зокрема участь в Race Nation, – це спосіб подолати стрес від роботи? Як ще проводите дозвілля?
– Спорт допомагає долати стрес та психологічне навантаження. «Гонка нації» дуже цікавий захід, там вирує своя неповторна атмосфера, це не легко, але раджу всім спробувати себе у цих змаганнях. Ми з моїми помічниками навіть мали намір прийняти участь в гонці-2020 у командному забігу, однак пандемія коронавірусу внесла свої корективи, в Дніпрі цей захід перенесли на 2021 рік, тож все попереду. Також в минулому році я отримала почесне звання напівмарафонця. 2020 рік в частині спортивних змагань для мене був дуже спокійним, я не брала участі в них, та у зв’язку з досить великим навантаженням в роботі трошки закинула спорт… Але зараз повертаюсь до занять спортом і маю намір в 2021 році пробігти повний марафон (хоч дистанція в 42 км трошки лякає) а також взяти участь у «Гонці націй». Також поки що моєю мрією залишається заплив через Босфор, адже 2 роки поспіль мені не вдається придбати слот на участь, але я здаватись не планую, і думаю, що в найближчі роки досягну своїх цілей в спортивних змаганнях.
– Які риси характеру неодмінно повинен мати приватний виконавець?
– Цілеспрямованість і наполегливість, обов’язково стресостійкість, швидкість розуму у прийнятті рішень, відповідальність та комунікабельність, висока моральність, а також обов’язково вміння постійно вчитися та розвиватись. Такі риси можна перераховувати нескінченно, але це основні.
– Чому Ви б порадили звертатися саме до приватного виконавця?
– Приватний виконавець націлений на результат та є незалежним суб’єктом в своїй роботі, тому стягувачі, що звертаються до приватного виконавця, можуть бути впевнені: приватник вчинить всі дії, передбачені законодавством, швидко та якісно, для того, щоб рішення було виконано в кращому вигляді та в найкоротший строк.
