«В суді важливо виграти найважливіше – час»

– Якове, влада планує чергову податкову реформу, зокрема скасування деяких пільг, наданих у зв’язку із воєнним станом. На Вашу думку, чи виправдано це та як це може відобразитися на бізнесі?

– Бізнес любить стабільність, адже стабільне і передбачуване законодавство дає можливість планувати стратегію розвитку підприємницької діяльності. З початку воєнної агресії російської федерації Верховна Рада прийняла 28 законів, якими внесено зміни до Податкового кодексу України. Із 1 липня 2023 року очікується скасування мораторію на проведення планових податкових перевірок, скасування 2% єдиного податку і багато чого іншого. Податкові відносини перевантажені ініціативами народних депутатів. Цікаво спостерігати за тим, як з одного боку до Податкового кодексу вносяться зміни шаленими темпами, а з іншого високопосадовці звільнили себе на час дії воєнного стану від обов’язку декларування за законом про запобігання корупції, і поновлювати цей обов’язок не збираються.

– Які проблеми, пов’язані із недосконалістю законів, виникали у бізнесу за час війни?

– Почну з прикладу: в листопаді 2022 року Кабмін через свою «ковідну» постанову № 224 звільнив імпорт генераторів від оподаткування ПДВ та сплати ввізного мита. Але на практиці митниця системно відмовляла у безподатковому розмитненні генераторів. Аргументація була різна, наприклад, вимагали від імпортерів документи, які б  підтверджували, що генератор ввозиться з метою «боротьби з коронавірусом», або не пропускали генератори, які перевозили люди, оскільки, на думку митниці, пільга не поширювалася на фізичних осіб. Зараз ця ситуація вирішена, але незбалансованість системи прийняття рішень із системою їх виконання – очевидна.

Інший приклад. Головний біль українського бізнесу – система СМКОР, яка з моменту її запровадження діє некоректно і не виконує мету, з якою її було запроваджено. Під час введення воєнного стану проблема із зупиненням податкових накладних набула неймовірних масштабів. Лише за період травень-вересень 2022 року зупинено 916 000 податкових накладних на більше ніж 13 млрд грн. Це перевищує у 2-2,5  рази статистику зупинених податкових накладних за останні 5 років.

Як виправити ситуацію, яка склалася? Нещодавно рада прийняла за основу законопроекти про введення електронної акцизної марки – еАкциз, розробляти систему буде Мінцифра на платформі «Дія». Зараз через телефон виявляють, де ворог, невже платники податків не зможуть так само доводити справжність і наявність товару, який продається та купується? Тому для налагодження системи моніторингу ризикових податкових накладних правильно буде запровадити її на платформі «Дія». Але політичної волі для цього немає.

– Як в таких та інших складних ситуаціях може допомогти адвокат?

– Коли сторони не можуть домовитися, спір вирішує суд. Якщо спір передано до суду – саме адвокат знає, що робити, і як побудувати стратегію захисту клієнта із урахуванням судової практики. А ще може знайти особливі обставини справи, які спроможні змінити навіть усталену судову практику. Тому шансів виграти більше у того, хто залучає адвоката до будь-якого проекту або до укладення правочину на ранніх етапах.

У адвокатів є багато професійних інструментів, яких немає у інших консультантів. Наприклад, системне тлумачення конкуруючих нормативно-правових актів.  Як його правильно застосувати на практиці – знають лише адвокати і судді. Саме тому справа, яка на перший погляд є безперспективною, тому що закон так встановив, може перетворитися на переможну, тому що адвокат так розтлумачив і зміг довести свою позицію суду.

– Чи реально зараз компанії в Україні займатися податковим плануванням, оптимізацією?

– Без податкового планування неможливо будувати успішний бізнес, і це стосується малого, середнього і великого бізнесу. Тому що кожен правочин має податкові наслідки. Якщо ж при прийнятті управлінського рішення не врахувати вимоги податкового законодавства, то з економічно вигідного проект може перетворитися на збитковий, внаслідок донарахування податків і штрафних санкції. Якщо сьогодні бізнес не цікавиться податковим плануванням, завтра податкова зацікавиться таким бізнесом.

– А норми про форс-мажор працюють?

– З форс-мажором в Україні склалася безпрецедентна ситуація. Ніколи до початку воєнної агресії російської федерації в Україні не було такого триваючого форс-мажору на всій території нашої держави. Компанії, які продовжують свій бізнес, наразі фактично укладають договори в період дії форс-мажору. Зараз сторони прописують в умовах договорів, що укладають їх в умовах воєнного стану. Тобто, можна говорити про настання double force majeure: обставини непереборної сили під час дії воєнного стану. Саме тому в кожному конкретному випадку настання форс-мажору потрібно засвідчити у ТПП України або регіональній ТПП. До речі, настання форс-мажорних обставин та їх правильне фіксування звільняє від відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

– Як Ви оцінюєте поточну ситуацію щодо перевірок бізнесу? Чи змінилося ставлення правоохоронних та контролюючих органів?

– Введення воєнного стану в України замінило «коронавірусний мораторій», який діяв з 18 березня 2020 року, мораторієм воєнного часу. А із 1 липня 2023 року, на виконання вимог підписаного із МВФ меморандуму, в Україну можуть повернутися планові документальні перевірки. Підтвердженням того, що мораторій на проведення перевірок скасують, є опублікований на сайті ДПС України  План-графік планових перевірок на 2023 рік.

А щодо підходу правоохоронних та контролюючих органів до платників податків – то він був і залишається фіскальним, а отже не чекайте на «довідки перевірки» без виявлених порушень. Будуть акти і податкові повідомлення-рішення.

– Які існують труднощі із налагодженням правосуддя в нових реаліях?

– Безумовно, війна здійснює вплив на життя кожного з нас, і судова система не є виключенням. Відключення електроенергії, повітряні тривоги, ракетні обстріли негативно впливають на розгляд судових справ. Основна проблема роботи судів – у довгих строках розгляду переданих спорів, які зараз стали ще довшими. А судові процеси, які тягнуться роками, позбавляють особу, права якої порушено, на їх відновлення, а отже затягування часу судочинства призводить до того, що правосуддя фактично довгий час не чиниться.

– Чи були останнім часом знакові постанови Верховного Суду в податковій сфері?

– Зараз вас заінтригую. 22 лютого 2022 року Верховний Суд прийняв постанову у справі № 420/12859/21, в межах якої констатував, що мораторій на проведення податкових перевірок, встановлений Податковим кодексом, не може розширюватися підзаконним нормативним актом – постановою Кабміну № 89. Всі такій позиції суду дуже зраділи, бо вона є цілком правильною. Але нагадаю, що саму постанову Кабміну № 89 оскаржено в межах іншої справи № 640/18314/2. Перша та апеляційні інстанції скасували постанову  Кабміну №89, але 23 грудня 2022 року Верховний Суд зупинив дію судових рішень у даній справі. А це означає, що постанова Кабміну № 89 зараз діє  і… можливо, Верховний Суд залишить її в силі.

– У яких випадках Ви можете порадити бізнесу оскаржувати рішення податкової в суді, а коли краще обрати адміністративний шлях?

– Рекомендую оскаржувати у адміністративному порядку майже кожне податкове повідомлення-рішення. Це дає додатковий час, який клієнт може використати на свою користь.

Наведу приклад: податкова донараховала податкові зобов’язання клієнту нашого бюро. Ми подали скаргу в адміністративному порядку. Нашу скаргу податкова розглядала майже 200 днів, бо перебіг встановлених Податковим кодексом строків зупинений. Нам відмовили у скасуванні податкового повідомлення-рішення і ми звернулися з позовом до суду. І тепер справа буде розглядатися не один рік. Для нашого клієнта ми виграли найважливіше – час. А якщо врахувати доларизацію нашої економіки та інфляційні втрати гривні, то через кілька років донарахована сума буде значно меншою, за рахунок того, що купівельна спроможність декількох мільйонів сьогодні і через рік буде зовсім різною. Це є приклад стратегічного податкового планування. У своїй діяльності ми застосовуємо всі законні інструменти, щоб знайти добросовісну вигоду для наших клієнтів.

– Актуальним питанням для бізнесу наразі є отримання компенсації збитків за шкоду, завдану майну через агресію рф. Чи варто розпочинати такий процес?

– Безумовно. В моєму бюро після початку військової агресії рф проти України ми додали нову практику «Стягнення збитків з рф». Цей процес надскладний, але завдяки своїй безпрецедентності він пробуджує неймовірну професійну цікавість. А ще зло має бути покаране фінансово. Коли ми дійдемо до дієвих механізмів стягнення з рф збитків, це буде і очікувана сатисфакція, і щеплення на майбутнє для будь-якого агресора у світі.

– Чи відрізняються поняття «компенсація» та «відшкодування»?

– Відповідно до цивільного законодавства «відшкодування» і «компенсація» використовуються як синоніми у випадку, коли фізичній особі завдана шкода як потерпілому від кримінального правопорушення.

Щодо терміну, який правильно використовувати в контексті військової агресії рф, – це вимога про «відшкодування» шкоди (збитків).

З-поміж інших змістовних відмінностей між вказаними термінами основна полягає в тому, що у випадку завданої шкоди і доведенні потерпілою особою розміру збитків, а також причинно-наслідкового зв’язку, потерпілий звертається до заподіювача шкоди з вимогою про відшкодування збитків. А компенсація не завжди є наслідком протиправних дій і її може вчинити третя особа. Наприклад, компенсацію за зруйноване житло можна отримати від держави через застосунок «Дія», тобто держава компенсує українцям вартість зруйнованого майна замість рф, а ще й оцінку вартості такої компенсації розраховує не потерпілий, а державні органи.

– Які дії першочергово потрібно зробити власнику компанії, майно якої пошкоджене чи знищене?

– Відшкодування збитків за пошкоджене та знищене майно відбувається у три етапи: оцінка і експертиза завданої шкоди; судовий спір; виконання позитивного рішення суду.

За кожним етапом стоїть кропітка праця багатьох спеціалістів. Тому порада одна – не «лікуйте» себе самостійно, шукайте адвокатів, які займаються  питаннями відшкодування збитків з рф, та отримуйте поради, як все правильно зробити, щоб дійти до третього етапу.

– Поділіться власним цікавим кейсом за час війни.

– Цікава справа нашого клієнта, який поставив свій товар на Азовсталь 23 лютого 2022 року. Зрозуміло, що відповідно до умов договору сторони не встигли підписати документи, які б підтверджували поставку товару, і виникло питання, як отримати гроші за поставлений товар, не маючи доказів такого постачання. В даному випадку одним із ключових доказів, який доводить факт постачання, стала зареєстрована податкова накладна.

Наведу ще один цікавий приклад, як податкова інформація стає самостійним доказом, визначальним при доведенні правоти наших клієнтів. Нам вдалося довести в суді, що фактично продавець не вчиняв продажу нерухомого майна, оскільки він не сплачував податки і збори, які належало б сплачувати, якщо б продавець дійсно вчинив такий продаж.

– Які поради Ви можете дати колегам-адвокатам, які хочуть працювати саме у напрямку податкового права?

– Є така змістовна фраза: «Краще саме не стане, краще потрібно робити». Обирайте напрямок свого професійного інтересу, дійте – і все у вас вийде.