Якщо постачальники фармацевтики думають, що у нас все буде Індія і Китай, – то ні!

Епідемія коронавірусу загострила відносини між владою та мікробізнесом. Це  було прогнозовано, адже підприємці, які не входять в олігархічні групи,  виступають за єдині правила гри, лібералізацію і пріоритети економічної безпеки, так і не змогли «народити» політичного лідера, який відстоював би їх інтереси в парламенті. Ситуація з особливою активністю представників місцевого самоврядування показова і говорить про те, що в наступній каденції парламенту все може змінитися.

Наразі ж від скандалу, подібного до того, в який потрапила компанія «Текстиль-контакт», ніхто не застрахований.

Про це ми поспілкувалися із Олександром Соколовським, засновником холдингу «Текстиль-контакт».

– Обговорюючи історію з тендером «Текстиль-контакту» у рамках політичного шоу, Ви, бізнесмен, зіткнулися в публічній дискусії з аксакалами української політики. Наскільки впевнено почувалися?

– Це був хороший майстер-клас від наших політиків по віртуозному маніпулюванню. Саакашвілі, Тимошенко, Бойко, Гройсман – миттєва реакція, перескакування з теми на тему, лютий натиск, непомірний гнів, перебивання, повторювання багато разів деяких фраз, напівправда, емоційні збудження… Вчитися і вчитися у них подавати себе! Та ще й з урахуванням телевізійної специфіки, та ще й з відпрацьованою «щирістю»…

– Коротко опишіть історію тендеру. На якому етапі Ви зробили ключову помилку?

– 10 квітня МОЗ уповноважив ДП «МЗУ» провести закупівлю засобів індивідуального захисту, а саме «костюмів біологічного захисту/комбінезонів», згідно коду УКТЗЕД 6210 10 92 00 у кількості 90 тис. штук. У дорученні, підписаному заступником міністра охорони здоров’я і головним санітарним лікарем Віктором Ляшком, не було згадки про відповідність продукції стандарту ДСТУ ЕN 14 126. Закупівлю ДП «МЗУ» провели. При очікуваній вартості 396 грн за комбінезон (а усього планувалося витратити 35,687 млн) наша пропозиція – 245 грн виявилося кращою, економія склала 40%.

«Текстиль-контакт» оголосили переможцем, про що було офіційно повідомлено на сайті РroZorro.

14 квітня «Текстиль-контакт» підписує з ДП «МЗУ» контракт на 22 млн грн, який передбачає 100% передоплату, і запускає у виробництво перші 60 км сировини (а замовили ще 200). Терміни неймовірно жорсткі і плюс штрафні санкції за їх порушення. Тому, підписавши договір, відразу розкроїли першу партію і почали пошиття на своїх трьох швацьких фабриках.

Але через 2 дні дізнаємося, що потрапили «між двох вогнів». Нам говорять, що ви великі молодці, але даремно ми так поспішали – оплати не буде, МОЗ не затвердив нам закупівлю. Виявилось, що без відповідного затвердження МОЗу контракт став недійсним.

17 квітня, вже без ДП «МЗУ», МОЗ проводить спрощену закупівлю точно на таку ж суму 35,687 мільйонів гривень, виділену з резервного фонду, з очікуваною вартістю одноразового комбінезону в 500 грн, що удвічі вище за нашу пропозицію, але при умові, що продукція повинна мати підтвердження відповідності ДСТУ EN 14 126. Термін постачання – до кінця квітня, кількість зменшена до 71 374 шт. Переможцем виявилася компанія «Меддив», зареєстрована рік тому. Один з її засновників, Андрій Потребчук, полковник поліції у відставці, очолює сектор по боротьбі з корупцією в Службі судової охорони. Так що за антикорупційність закупівлі, схоже, можна не хвилюватися.

– Вказаний код товару був не медичний. У вас не виникло підозри, що МОЗ може його не затвердити? Якому рівню сертифікації відповідають пошиті костюми? Чи можуть їх використати медики, приміром, які не працюють з хворими на Сovid-19?

– Дійсно, вказаний нами код товару не медичний. Але тільки 16 квітня нам сказали, що потрібна не передбачена в підписаному з ДП «МЗУ» договорі додаткова сертифікація і підтвердження відповідності «Одяг захисний. Захист від інфекційних агентів».

МОЗ запропонував пройти сертифікацію наших виробів в профільному інституті ДП «Науковий Токсикологічний Центр ім. Л.І. Медведя МОЗ України». Ми поїхали туди, хоч в підписаному договорі немає такої вимоги. Але виявляється, що не в цьому інституті, та і за наявною там інформацією, в цілому по Україні, немає сертифікаційних центрів і лабораторій, що мають у сфері своєї акредитації проведення подібних досліджень і підтвердження відповідності. Їм для цього потрібні додаткові методики і устаткування. Тому провести реальні лабораторні випробування і отримати запрошуване МОЗ укладення в Україні не є можливим. Хіба що в різних лабораторіях по країні, кожна з яких може перевірити один-два показника з цього ДСТУ, але ніхто не дасть єдиного комплексного укладення.

Пошук Європейських лабораторій і проведення відповідних випробувань – тривалий процес, займе до двох місяців. Ми його запускаємо і намагатимемося прискорити і зробити за місяць. При тому, що термін постачання, як я вже говорив, був строго визначений до 15 травня. Ну а отримання сертифікату в Європі дозволить нам потім працювати на експорт, оскільки в Україні ми МОЗ не цікаві.

Залишається тільки питання до Кабміну: коли знімуть обмеження на експорт захисної продукції?

Додам, що офіційна причина відмови МОЗ затвердити договір ДП «МЗУ» з «Текстиль-контактом» ґрунтується не на претензії до якості самого товару, а до відсутності документу, що підтверджує відповідність вимогам ДСТУ EN 14 126 : 2008. Але чому тоді МОЗ не визначило, на відповідність яких вимог ДСТУ треба підтвердження і які значення показників їх влаштовують?

У ДСТУ, наприклад, визначені градації захисних властивостей костюму: 6 класів опору зараженої рідини під гідростатичним тиском, 3 класи опору проникнення заражених рідких аерозолів, 6 класів опору проникненню інфекційних агентів при механічному контакті тощо. Тому відповідати ДСТУ буде і 1-й клас, і 6-й. І це, до речі, абсолютно різні цінові пропозиції. Що ж все-таки треба МОЗу?

При цьому ми нікого не обманювали і не намагалися видавати свою продукцію за «медичний костюм біологічного захисту з автономною системою забезпечення». Це інша продукція, інші вимоги та інші ціни. Наші шви дійсно зшивні, і це не новина, що вони не мають термопроклейки. Це інша категорія комбінезонів і порівнювати їх характеристики і співвідношення ціна/якість – не наше завдання.

Наше завдання – робити те, що замовили, і укластися у відведені терміни. Тільки чомусь місяць тому ми були герої, які за декілька днів розгорнули серйозне виробництво, погоджували ТУ і допомогли ліквідувати  дефіцит захисних засобів в державних сховищах.

А сьогодні держава нас загнала у глухий кут і фінансовий колапс. При тому, що у будь-яких медичних установах є фахівці, які не обов’язково працюють безпосередньо із зараженими пацієнтами і яким не потрібна найвища (і найдорожча) ступінь захисту.

– Ви заявили про ряд замовних статей про вас в українських ЗМІ – хто ініціював цю кампанію? Чи будете Ви реагувати в юридичній площині?

– Фармацевтична мафія порахувала, що ми цього разу «залізли» на їх поле. Правда, з компроматом на мене і «Текстиль-контакт» не склалося, і тому понеслися звичайні звинувачення в зв’язках з ДНР і інша нісенітниця. І хоч я зазвичай намагаюся не звертати на такі вкиди увагу, але довелося виставити окремий пост у Фейсбуці, де я показав, що на одному із сайтів у вівторок вийшла стаття – чистісінька «заказуха», яку ще в понеділок намагалися за гроші виставити на ряді ресурсів. А я сміху заради і для фіксації дати виставив цю ж замовну статтю в понеділок у себе в стрічці, тимчасово «закривши» пост!

Якщо хтось думає, що витратить десятки тисяч доларів на чорний піар, ми здамося і більше ви нас не побачите – нічого подібного!

І якщо постачальники фармацевтики, побачивши, що держава вже на 1,5 мільярда закупила захисної продукції і устаткування, думають, що все буде Китай або Індія – то ні! Це не державні гроші – це гроші платників податків, зокрема й мої. У нас їх немає на чорний піар, тому що ми створюємо робочі місця і платимо податки.

– Який збиток нанесений компанії? Як плануєте відстоювати свої права? Чи координують сьогодні бізнес-асоціації свої дії?

– Оскільки на сьогодні ситуація для нас безвихідна, обігові кошти заморожені і під загрозою збереження сотні робочих місць, «Текстиль-контакт» звернувся у Федерацію працедавців України, і вчора від ФПУ на адресу Президента і Прем’єр-міністра спрямовано лист з пропозицією використати можливості українського легпрому, який за наявності довгострокової програми закупівель зможе і робочі місця зберегти, і додаткові інвестиції в устаткування заохотити. А також із проханням допомогти моєму підприємству хоч би в частині реалізації вже пошитої по цьому контракту невеликої частини продукції у кількості 20 тис. комбінезонів.

Крім того і ми та інші виробники вітчизняного легпрому дуже хочемо отримати відповідь від Міністра охорони здоров’я з наступних базових питань:

– плани і номенклатура закупівель найближчим часом;
– необхідні МОЗ технічні параметри;
– коли з’являться в Україні сертифікаційні центри і лабораторії, що мають у сфері акредитації необхідні МОЗ стандарти, зокрема ДСТУ ЕN 14 126 : 2008.

Так, я розумію, що МОЗ мало юридичне право не затверджувати договір з уповноваженим закупівельним держпідприємством. А могло й затвердити або затвердити хоч би частково – ми відразу звернулися до Міністра з пропозицією зменшити кількість закупівлі з 90 до 20 тисяч комбінезонів. Але з нами вчинили несправедливо. І це попри те, що розуміли: я мовчати не буду.

А що говорити про інші тисячі подібних історій з іншими чиновниками і підприємцями… Чому в ситуаціях вибору «втопити/не втопити», «загнати в кут або не заганяти», «допомогти/послати» – майже завжди топлять, посилають або заганяють в кут?

Доки керівництво країни не змінить парадигму відношення до нас як до підніжного корму і «терпил», доки не настане культ підприємця і творця, доки економічна безпека не стане пріоритетом № 1, – доти Україна приречена на бідність, корупцію і відсутність єдиних правил гри.