6 років ув’язнення для Насірова: Апеляція ВАКС поставила крапку у «газовій справі»

Резонансний процес, що тривав майже дев’ять років, завершився обвинувальним вироком

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення у справі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, призначивши йому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

Суд частково задовольнив апеляційні скарги та підтвердив вину експосадовця у зловживанні службовим становищем, що призвело до збитків державі на суму понад 2 млрд грн.

Рішення апеляції та позиція обвинуваченого

Справу розглядала колегія суддів у складі Даниїли Чорненька, Валерія Чорна та Ігоря Панаїда. За результатами перегляду вирок суду першої інстанції було залишено в силі в частині доведеності вини, водночас змінено остаточне покарання.

Під час судових дебатів Роман Насіров наполягав на скасуванні вироку, називаючи його незаконним, та просив визнати себе невинним. При цьому він зазначив, що відчуває провину лише перед родиною через тривалий період служби та судового захисту.

Дев’ять років розгляду та ризик спливу строків

Ця справа стала однією з найдовших у сфері антикорупційного правосуддя в Україні — її розгляд тривав майже дев’ять років, із яких близько шести — у судах.

Вирок суду першої інстанції було ухвалено менш ніж за пів року до спливу строків давності, що створило додатковий тиск на апеляційну інстанцію. Суддям необхідно було завершити розгляд у максимально стислі строки — і їм це вдалося.

Тест для антикорупційної системи

Експерти відзначають, що це рішення має значення не лише в контексті конкретної справи, а й як показник ефективності всієї антикорупційної інфраструктури.

Створення Вищого антикорупційного суду передбачало його спроможність розглядати справи щодо топпосадовців і складні корупційні злочини. Вирок у справі Насірова став своєрідним тестом цієї спроможності.

Значення для правової системи

Ухвалене рішення демонструє, що навіть резонансні справи з тривалим строком розгляду можуть бути доведені до логічного завершення.

Водночас воно підкреслює ключовий виклик для правосуддя — забезпечення ефективності розгляду без ризику втрати справ через сплив процесуальних строків.