Алгоритм дій адвоката під час проведення слідчого експерименту

Базовим алгоритмом роботи адвоката під час проведення слідчого експерименту у справі про ДТП поділився адвокат Артем Облетов під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

На початку вебінару лектор озвучив статистичні дані, розміщені на порталі Опендатабот. До найпоширеніших причин ДТП віднесено: перевищення безпечної швидкості – 39.4%, порушення правил маневрування – 18.9%, керування у стані сп’яніння – 3.8%. Серед видів ДТП найчастіше трапляються зіткнення – 36.9%, наїзд на пішохода – 36.0%, наїзд на перешкоду – 13.1%.

Українським законодавством передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за скоєння ДТП.

Ступінь тяжкості наслідків ДТП впливає для винних осіб на вид та розмір відповідальності, що у свою чергу, визначає застосування норм певної галузі права, які будуть регламентувати порядок оформлення автопригоди та реагування на відповідні наслідки:

а) адміністративна відповідальність (пошкодження у результаті автопригоди спричинено лише матеріальний збиток (без постраждалих) (стаття 124 КУпАП);

б) кримінальна відповідальність (середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі наслідки та смерть особи) (стаття 286, 286-1 КК України);

в) цивільно-правова відповідальність (як наслідок за заподіяну матеріальну та моральну шкоду).

До обов’язкових слідчих дій, направлених на з’ясування обставин ДТП, адвокат відніс наступні:

• огляд місця події
• допит свідків та потерпілих
• проведення слідчих експериментів
• огляд транспортних засобів
• здійснення запитів на отримання інформації, речей, документів (відеозаписи з камер відеоспостереження; відомості щодо погодних умов; відомості щодо стану дорожнього покриття, аварій; відомості щодо розташування дорожніх знаків, розмітки; відомості щодо розташування та схеми роботи світлофорних об’єктів; відомостей щодо проходження технічного огляду транспортного засобу, ремонту, технічних характеристик транспорту та окремих систем; запити направлені на встановлення особи водія та ін.)
• здійснення тимчасового доступу до речей та документів (у першу чергу медична документація)
• призначення комплексу експертиз.

Далі лектор перейшов до характеристики слідчого експерименту, визначивши його як слідчу дію, метою якої є перевірка та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.

Основні параметри, які можна встановити/зафіксувати під час слідчого експерименту:

• швидкість/темп руху пішохода або транспортного засобу;
• момент виникнення небезпеки для водія;
• час з моменту виникнення небезпеки для водія до моменту наїзду/контакту;
• відстань, яку долає об’єкт за конкретний проміжок часу;
• видимість з місця водія та загальна видимість.

Тактичні правила проведення слідчого експерименту включають:

1) проводиться в умовах і обстановці, максимально наближених до тих, в яких відбулася подія (погодні умови, стан дорожнього покриття, освітленість ділянки дороги, схема роботи світлофорних об’єктів, умови видимості та елементи одягу у пішоходів тощо);

2) слідчий експеримент бажано проводити на тому самому місці, де відбулась подія;

3) слідчий експеримент має проводитися в такий час, коли відбулась подія, яку перевіряють, з метою створення аналогічних умов чутності (особливо в місті), видимості, що забезпечує об’єктивність результатів експерименту;

4) для проведення слідчого експерименту варто використовувати ті самі знаряддя й засоби, які застосовувалися під час ДТП, або однорідні предмети і знаряддя (важливо звертати увагу на технічні характеристики транспортного засобу, його технічний стан та особливості конструкції, наявність навантаження, тонування скла, сила світла фар тощо);

5) після відтворення обстановки учасників треба розташувати саме так, як за їхніми відомостями, вони розташовувалися під час ДТП (важливо враховувати, що у разі різних версій – має бути перевірена кожна);

6) досліди необхідно повторювати декілька разів, змінюючи умови експерименту (для більшої об’єктивності відтворення здійснюється 3-5 раз, вимірюються середні показники, що беруться для розрахунку).

Артем Облетов навів власний алгоритм дій по підготовці та проведенню слідчого експерименту:

І етап: вивчення наявних матеріалів кримінального провадження (протокол огляду місця ДТП, схема, пояснення свідків та очевидців, оцінка фото та відеоматеріалів) – у разі надання слідчим;

ІІ етап: самостійне здійснення виїзду на місце ДТП (перевірка наявності дорожніх знаків, світлофорних об’єктів, нанесення розмітки, камер спостереження, оцінка видимості, здійснення замірів та фото-відеофіксація)

ІІІ етап: детальне опитування клієнта + опитування очевидців події

ІV етап: здійснення прорахунків відповідно до наявних даних (бажано із залученням експерта автотехніка)

V етап: виїзд на місце ДТП з клієнтом – проведення «репетиції» відтворення (за необхідності не один раз – та бажано за 2-3 дні до самого експерименту)

VІ етап: участь під час проведення слідчого експерименту (пошук та залучення понятих зі свого боку; перевірка умов та обстановки на відповідність тих, у яких відбулось ДТП; перевірка на відповідність пропонованої методики проведення експерименту; перевірка та забезпечення фіксації процесу проведення та результатів слідчої дії; фіксація процесуальних порушень).

Серед основних порушень та проблем при призначенні та проведенні слідчого експериментів лектор виокремив такі:

І проблема: відсутність процесуального статусу, що надавав би можливість повноцінно ознайомитись з матеріалами та ініціювати проведення слідчої дії у певному форматі.

ІІ проблема: нехтування питанням підготовки до слідчої дії.

ІІІ проблема: відсутність технічних можливостей для проведеня експерименту.

ІV проблема: неналежна форма фіксації процесуальних та інших порушень.