Аліменти нараховуватимуть навіть без зарплати: у Раді пропонують нові правила розрахунку боргів

В Україні пропонують законодавчо закріпити нові правила розрахунку заборгованості за аліментами для громадян, трудові договори яких призупинено під час воєнного стану. Навіть якщо працівник фактично не отримує заробітної плати, борг за аліментами, визначеними як частка доходу, розраховуватимуть на основі середньої зарплати у відповідній місцевості.

Відповідні зміни передбачає законопроєкт №16185, який пропонує внести поправки до статті 195 Сімейного кодексу України.

Чому виникла необхідність змінити законодавство

Під час воєнного стану українське законодавство дозволяє призупиняти дію трудових договорів.

Це означає тимчасове припинення виконання взаємних обов’язків працівника та роботодавця. Зокрема, роботодавець не виплачує заробітну плату за призупиненим договором.

Однак така ситуація створила правову невизначеність щодо нарахування аліментів.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не встановлює спеціального механізму розрахунку аліментної заборгованості в період призупинення трудових відносин.

У результаті виникали суперечки щодо того, яку суму брати за основу для визначення боргу, якщо офіційна заробітна плата не нараховується.

Що вирішив Верховний Суд

Важливу правову позицію сформулювала Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду під час розгляду справи №133/2281/24.

Суд дійшов висновку, що в разі призупинення трудового договору, коли платник аліментів не отримує заробітної плати або іншого доходу, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від доходу, необхідно розраховувати виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

При цьому Верховний Суд відступив від попереднього підходу, відповідно до якого для розрахунку могла використовуватися заробітна плата, передбачена трудовим договором.

Таким чином, визначальним показником стала не зарплата конкретного працівника, а середній рівень оплати праці у відповідній місцевості.

Що передбачає законопроєкт №16185

Народні депутати пропонують внести зміни до частини другої статті 195 Сімейного кодексу України.

Наразі законодавство вже передбачає розрахунок аліментної заборгованості за середньою заробітною платою для окремих категорій платників.

Зокрема, такий підхід застосовується до осіб, які не працювали під час виникнення заборгованості, фізичних осіб — підприємців на спрощеній системі оподаткування та в окремих випадках отримання доходів за кордоном.

Законопроєкт пропонує доповнити цей перелік особами, трудові договори яких призупинено відповідно до законодавства про воєнний стан, якщо в цей період не передбачено відрахування аліментів або нарахування відповідної заборгованості.

Фактично депутати хочуть закріпити на законодавчому рівні правову позицію, яку вже сформував Верховний Суд.

Автори ініціативи зазначають, що такі зміни мають забезпечити єдність судової практики та правову визначеність.

Скільки доведеться платити: приклад розрахунку

Запропонований механізм може суттєво вплинути на розмір заборгованості.

Наприклад, якщо середня заробітна плата у відповідній місцевості становить 20 тисяч гривень, а суд визначив аліменти у розмірі 25% доходу, розрахунок виглядатиме так:

• Середня зарплата — 20 000 грн.
• Розмір аліментів — 25%.
• Щомісячне нарахування — 5 000 грн.
• Заборгованість за шість місяців несплати — 30 000 грн.
• Заборгованість за рік несплати — 60 000 грн.

Таким чином, навіть якщо людина протягом року не отримувала заробітної плати за призупиненим трудовим договором, за наведених умов її аліментний борг може становити 60 тисяч гривень.

Водночас це умовний приклад. Фактична сума залежатиме від установленого розміру аліментів, відповідних статистичних показників та інших обставин.

Які наслідки можуть очікувати боржників

Накопичення заборгованості за аліментами може призвести до застосування заходів примусового виконання.

Залежно від суми боргу та передбачених законодавством підстав до боржника можуть застосовуватися:

• арешт банківських рахунків;
• звернення стягнення на кошти та майно;
• тимчасове обмеження права керування транспортними засобами;
• інші встановлені законом заходи примусового виконання.

Водночас такі обмеження не застосовуються автоматично лише через факт призупинення трудового договору. Для кожного заходу законодавство передбачає окремі умови.

Чи захищає новий механізм інтереси обох сторін

Запропоновані зміни мають на меті забезпечити захист прав дітей на належне матеріальне утримання.

Відсутність офіційної заробітної плати не повинна автоматично звільняти батьків від виконання аліментних зобов’язань.

Водночас новий механізм створює певні ризики для громадян, які фактично втратили джерело доходу через війну.

Зокрема, людина може не отримувати зарплату протягом тривалого часу, однак її заборгованість продовжуватиме збільшуватися.

З іншого боку, навіть значна сума нарахованого боргу не гарантує фактичного отримання коштів дитиною, якщо платник не має доходів або майна, на яке можна звернути стягнення.

Тому важливим залишається питання балансу між захистом прав дітей та врахуванням реального матеріального становища платників аліментів.

Що може змінитися після ухвалення законопроєкту

У разі ухвалення законопроєкту №16185 порядок розрахунку аліментної заборгованості під час призупинення трудових договорів буде прямо визначений у Сімейному кодексі України.

Це має зменшити кількість правових суперечок та забезпечити однаковий підхід до відповідних розрахунків.

Водночас законодавча ініціатива поки що не є ухваленим законом.

Отже, запропоновані зміни набудуть обов’язкової сили лише після проходження встановленої законодавчої процедури та набрання чинності відповідним законом.

Наразі під час вирішення таких спорів важливе значення має правова позиція Верховного Суду у справі №133/2281/24.