Скасування кешбеку на пальне, верифікація майнового стану: аналітичні центри звернулися до влади

Україна не може дозволити собі неадресні соціальні виплати, що не враховують реальний майновий стан отримувачів, – вважають аналітичні центри, які оприлюднили звернення до Президента України, КМУ та профільних комітетів ВР з пропозиціями:

• запровадити обов’язкову верифікацію доходів і майнового стану для участі у програмах масової соцпідтримки – на основі вже діючої інфраструктури (Дія, реєстри нерухомості та транспортних засобів);
• скасувати кешбек на пальне – перенаправити видатки на адресну транспортну підтримку ВПО, родин загиблих та малозабезпечених; збільшити фінансування програми страхування воєнних ризиків до рівня, достатнього для залучення приватного капіталу;
• зобов’язати Мінекономіки та Мінсоцполітики щоквартально публікувати звіти щодо ефективності всіх програм підтримки з вимірюваними KPI та незалежною верифікацією.

Зокрема, у зверненні вказано, що програма «Національний кешбек» передбачає виплати до 3 тис на місяць за придбання товарів українських виробників, однак її ефективність залишається сумнівною. У 2024 році Мінекономіки оцінили ефект програми кешбек у 0,001% ВВП, що в межах статистичної похибки, у наступні роки розрахунки не проводились. Крім того, програма розроблена таким чином, що вона поширюється на великий та середній бізнес, і не поширюється на малий (виключені з програми підприємці на спрощеній системі), що по суті дискримінує малий бізнес. Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 4 млрд грн на рік.

Програма кешбеку на пальне (15% на дизель, 10% на бензин, 5% на автогаз, до 500 грн/місяць) є регресивною за своєю природою: власники автомобілів із вищим рівнем споживання отримують більшу абсолютну суму відшкодування незалежно від рівня доходів. Програма де-факто субсидує споживання переважно імпортного палива замість підтримки вразливих домогосподарств. Більш ефективними альтернативами були б: (1) адресна транспортна допомога ВПО та родинам військовослужбовців; (2) зниження акцизу на автогаз як доступніше і більш екологічне паливо; (3) інвестиції у розвиток муніципального пасажирського транспорту, що скорочує транспортні витрати широкого кола громадян незалежно від наявності власного автомобіля. Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 5 млрд грн у річному вимірі.

Програма «Зимова тисяча» передбачає разову виплату широкому колу одержувачів без верифікації рівня їхніх доходів або майнового стану. Такий підхід не вирішує структурних проблем соціального захисту: кошти розпорошуються між тими, хто не потребує підтримки, тоді як найбільш уразливі категорії – ВПО, малозабезпечені домогосподарства, родини загиблих і поранених захисників – отримують ту саму суму, що й забезпечені верстви. На 17 млрд грн річних видатків можна було б забезпечити адресну щомісячну допомогу для понад 1,7 млн найбільш вразливих домогосподарств протягом року – з реальним вимірюваним соціальним ефектом. Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 17 млрд грн на рік.

Нещодавно анонсована одноразова виплата пенсіонерам охопить близько 13 мільйонів осіб – майже половину фактичного населення країни. За наявними даними, серед отримувачів – понад 1,5 млн осіб із пенсією вище 10 000 грн на місяць. Запровадження навіть мінімальної верифікації – наприклад, перевірки наявності нерухомості понад встановлену норму або транспортних засобів через доступні реєстри – дозволило б скоротити видатки на програму, зберігши підтримку для дійсно вразливих. На 19,5 млрд грн річних витрат можна було б, зокрема, суттєво розширити програму страхування воєнних ризиків або компенсаційні механізми для малого бізнесу, що зупинив роботу через бойові дії. Видатки на цю програму оцінюються у 19.5 млрд грн на рік.