Борзих проти ZN: чому гучний позов до медіа може стати показовим для української журналістики

Судовий спір колишнього заступника Головного військового прокурора та адвоката Борзих із виданням ZN може стати показовим для української медіасфери. У центрі справи — не лише конкретні журналістські публікації, а й значно ширше питання: де проходить межа між правом медіа висвітлювати суспільно важливе кримінальне провадження та правом людини на презумпцію невинуватості, приватність і захист репутації.

Позивач не заперечує, що має статус підозрюваного у кримінальному провадженні НАБУ, хоча вважає саме переслідування незаконним. Водночас його претензії стосуються тверджень, які, на думку сторони Борзих, виходять далеко за межі самого повідомлення про підозру.

Що саме Борзих оскаржує у публікаціях

Позов стосується 12 матеріалів ZN. За інформацією сторони позивача, у них Борзих, зокрема, приписували отримання та продаж закритої службової інформації, попередження клієнтів про обшуки, причетність до понад 30 витоків інформації та втрати доказів, керівництво злочинною групою адвокатів і наявність особливих зв’язків із посадовцями.

Окремі твердження, як зазначається у матеріалах справи, подавалися з посиланням на анонімні джерела. Тому одним із ключових питань у суді може стати наявність достатньої фактичної основи для кожного конкретного звинувачення.

Крім того, претензії стосуються поширення фотографій та інформації про сімейне і приватне життя позивача.

Звідки взялися «800 тисяч гривень»

Окремим епізодом конфлікту стала інформація про суму позову.

Спочатку ZN повідомило, що Борзих нібито вимагає майже 800 тисяч гривень. Водночас у позовній заяві, за інформацією сторони позивача, йдеться про 514 335,20 грн судових витрат, а вимоги про компенсацію моральної шкоди немає.

Згодом редакція виправила інформацію. Однак сторона Борзих вважає цей випадок додатковим аргументом у дискусії про належну перевірку фактів перед публікацією.

На що спирається сторона Борзих

Одним із ключових аргументів позивача є частина четверта статті 296 Цивільного кодексу України щодо використання імені підозрюваної або обвинуваченої особи.

Важливе значення для спору може мати й практика Верховного Суду. У вересні 2025 року у справі №757/19417/23 суд дійшов висновку, що суспільний інтерес і публічний статус людини не скасовують передбачених законом обмежень.

При цьому суд не вимагав повністю видаляти журналістський матеріал, а зобов’язав прибрати з нього ім’я позивача.

Ця практика не гарантує Борзих перемоги, однак може стати одним із важливих аргументів під час розгляду справи.

Статус підозрюваного — не доказ усіх звинувачень

Позиція ZN, зокрема, ґрунтується на тому, що НАБУ офіційно підтвердило статус Борзих як підозрюваного.

Однак сам факт повідомлення про підозру не означає автоматичного підтвердження будь-яких інших тверджень про діяльність людини.

Якщо редакція точно відтворювала офіційну інформацію правоохоронців, її позиція може бути сильною. Якщо ж до офіційної версії додавалися власні категоричні твердження, суду доведеться окремо оцінювати їхню фактичну основу.

Чи можна вважати цей позов тиском на журналістів

Ще одним предметом дискусії стало визначення справи як SLAPP — судового процесу, який використовується для тиску на журналістів або припинення суспільно важливої дискусії.

Однак сам факт подання позову до медіа ще не робить його SLAPP.

У позові Борзих визначені конкретні спірні твердження, наведена правова аргументація, практика Верховного Суду та перелік доказів. Окремої вимоги про стягнення моральної компенсації також немає. Через це твердження про очевидно безпідставне переслідування журналістів на цьому етапі виглядає передчасним.

Що говорить сторона позивача

Представниця Борзих адвокат Ольга Пономаренко наголошує, що предмет позову не спрямований на заборону журналістам критикувати адвокатів або висвітлювати діяльність НАБУ.

За її словами, йдеться про право людини не бути представленою суспільству винною до набрання законної сили обвинувальним вироком.

Також сторона позивача пояснює суму понад 500 тисяч гривень витрат масштабом роботи: позов охоплює 12 публікацій, їх фіксацію, експертну та правову оцінку, підготовку матеріалів і судовий збір.

Яким може бути рішення суду

У цій справі сильні аргументи мають обидві сторони.

На користь Борзих можуть працювати практика Верховного Суду щодо використання імені підозрюваного та необхідність доведення конкретних тверджень, які виходять за межі офіційної інформації НАБУ.

На боці ZN — право медіа повідомляти про суспільно важливі кримінальні провадження, цитувати офіційні матеріали правоохоронців та використовувати конфіденційні джерела.

Тому справа необов’язково завершиться абсолютною перемогою однієї зі сторін. Суд може окремо оцінювати кожну з 12 публікацій та кожне спірне твердження — наприклад, вимагати вилучити ім’я або окремі недоведені фрази, залишивши сам журналістський матеріал доступним.

Саме тому цей процес може стати важливим для української медіапрактики: суду доведеться шукати баланс між свободою слова та правом людини на репутацію, приватність і презумпцію невинуватості.