«Чоловічого вступного буму немає»: назвали головні тенденції вступної кампанії-2026

Вступна кампанія 2026 року ще не завершилася, однак уже встановила п’ятирічний рекорд за кількістю заяв. Абітурієнти стали уважніше вивчати освітні програми, ветерани та звільнені з полону дедалі частіше обирають психологію, а прогнозованого масового вступу чоловіків через мобілізацію в університетах поки не фіксують.

Про це в ексклюзивному коментарі Femida.ua розповіли відповідальний секретар приймальної комісії Маріупольського державного університету Марина Горбашевська та заступник відповідального секретаря, керівник освітнього центру «Освіта-Україна» В’ячеслав Кудлай.

Понад 1,3 мільйона заяв: найвищий показник за п’ять років

Попри завершення основного етапу подання заяв, вступна кампанія ще перебуває в активній фазі. До 6 серпня очікуються рекомендації до зарахування, до 18:00 11 серпня вступники мають підтвердити вибір місця навчання, а до 13 серпня повинно відбутися зарахування за заявами з пріоритетами.

Крім того, з 7 до 22 серпня триватиме подання заяв до магістратури.

«Вступна кампанія ще не завершилася. Завершився лише етап подання заяв. Тому всі оцінки, які ми можемо давати зараз, є попередніми», — наголосила Марина Горбашевська.

Водночас уже зараз зрозуміло: активність вступників цього року суттєво зросла.

Станом на вечір 30 липня в Україні зареєстрували понад 1 мільйон 300 тисяч заяв на бакалаврат і медичну магістратуру. За попередніми оцінками, це найвищий показник за останні п’ять років і більш ніж на 100 тисяч заяв більше, ніж за всю вступну кампанію 2025 року.

«Кампанія цього року достатньо активна. Понад 1 мільйон 300 тисяч заяв — це, за попередніми оцінками, найвищий показник за останні п’ять років», — зазначила відповідальний секретар приймальної комісії.

Цьогоріч вступник міг подати до десяти заяв: не більше п’яти на бюджет і не більше п’яти на контракт.

Заявок більше надходить цьогоріч

Зростання кількості заяв фіксують і в Маріупольському державному університеті.

Станом на 18:00 1 серпня вступники подали до закладу 1885 заяв — приблизно на 330 більше, ніж минулого року.

Традиційно найбільший інтерес викликають психологія, право, журналістика та іноземні мови. Проте разом із ними вступники дедалі активніше розглядають спеціальності, пов’язані з цифровою трансформацією.

Йдеться, зокрема, про кібербезпеку, системний аналіз, інформаційну, бібліотечну та архівну справу.

«Для Маріупольського державного університету кампанія загалом відповідає нашим очікуванням. Ми бачимо інтерес як до традиційно популярних напрямів — психології, права, журналістики, іноземних мов, — так і до спеціальностей, безпосередньо пов’язаних із цифровою трансформацією», — розповіла Марина Горбашевська.

Вступники більше не хочуть купувати «кота в мішку»

Однією з найбільш помітних тенденцій представники університету називають зміну підходу абітурієнтів до вибору освіти.

Майбутні студенти дедалі рідше орієнтуються лише на гучну назву спеціальності чи відомий бренд університету. Перед поданням заяви вони хочуть розуміти, що саме вивчатимуть, де проходитимуть практику, чи матимуть міжнародні можливості та де зможуть працювати після випуску.

«Вступники дедалі частіше цікавляться змістом конкретної освітньої програми. Вони звертаються за консультаціями щодо працевлаштування, практики, міжнародних контактів і формату навчання», — зазначила Горбашевська.

За її словами, така зміна є важливим сигналом для всієї системи вищої освіти.

«Вступник поступово перетворюється на свідомого замовника змісту освіти, а не просто на людину, яка прийшла і спробувала подати заяву».

У приймальній комісії припускають, що на збільшення кількості заяв вплинула й більша кількість випускників, які цього року складали НМТ. Проте головною зміною називають саме більш усвідомлений вибір молоді.

«Чоловічого вступного буму» через мобілізацію не сталося

Після змін у законодавстві та на тлі мобілізації в Україні лунали прогнози, що дорослі чоловіки почнуть масово вступати до університетів заради отримання відстрочки.

Однак у Маріупольському державному університеті такої тенденції поки не бачать.

«На цьому етапі немає підстав говорити про якийсь чоловічий вступний бум», — заявив В’ячеслав Кудлай.

Водночас приймальна комісія справді отримує багато консультаційних запитів від дорослих чоловіків. Вони цікавляться формами навчання, послідовністю здобуття освіти, документами для вступу та законними підставами для відстрочки.

Проте кількість заяв, за словами представників університету, не свідчить про різке зростання частки чоловіків серед вступників.

«Ми не бачимо кореляції, що чоловіки звертаються до університету виключно з метою отримання відстрочки від мобілізації», — підкреслив Кудлай.

Ветерани та звільнені з полону обирають психологію, щоб допомагати іншим

Серед дорослих вступників-чоловіків значну частину становлять військовослужбовці, ветерани, звільнені з полону, внутрішньо переміщені особи та українці, які через війну втратили роботу або вирішили змінити професію.

Для них навчання в університеті — це не формальність і не спосіб уникнути мобілізації, а можливість почати новий професійний етап.

«Для багатьох університет стає можливістю здобути нову кваліфікацію, адаптуватися до ринку праці та змінити професійну траєкторію, яка була зруйнована війною», — пояснив В’ячеслав Кудлай.

Особливо часто учасники бойових дій і звільнені з полону обирають психологію.

«Вони йдуть на психологію, щоб допомагати не лише собі, а й тим, хто зіткнувся з подібними проблемами та пережив схожий досвід», — розповів представник приймальної комісії.

Також серед ветеранів і військовослужбовців мають попит право, менеджмент та кібербезпека.

В університеті наголошують, що створюють умови, за яких учасники бойових дій можуть не лише здобути освіту, а й знайти власне місце у процесі майбутнього відновлення України.

Вступників перевіряють через синхронізацію з «Резерв+»

Одним із ключових нововведень цьогорічної вступної кампанії стала інтеграція Єдиної державної електронної бази з автоматизованою системою Міністерства оборони та компонентами застосунку «Резерв+».

Приймальні комісії отримали можливість бачити актуальний статус військового обліку вступника, інформацію про проходження військово-лікарської комісії та стан актуалізації його даних.

«Цього року ми вже не просто просимо якісь папірці про стан військового обліку, а маємо синхронізацію з електронною базою», — пояснив В’ячеслав Кудлай.

У приймальній комісії підкреслюють: університет не може і не повинен гарантувати вступникам отримання відстрочки, оскільки такі рішення не залежать від закладу освіти.

«Ми в жодному разі не обіцяємо вступникам того, що не залежить від університету. Наше завдання — дати достовірну інформацію про освіту, зорієнтувати у правилах вступу та допомогти вибудувати професійну траєкторію», — наголосили в університеті.

Від релокації до нової місії

Маріупольський державний університет релокувався до Києва у квітні 2022 року — у момент, коли і студенти, і викладачі ще перебували у стані шоку від початку повномасштабного вторгнення та окупації Маріуполя.

Заклад отримав приміщення на базі Київського національного університету будівництва і архітектури та поступово відновив освітній процес.

Сьогодні університет має корпуси на території КНУБА та на вулиці Леся Курбаса у Києві. Тут продовжують навчатися як студенти, які вступили ще до повномасштабної війни, так і нові вступники.

«Після переміщення університет змінив акценти. Наша місія стала більш людиноцентричною. Ми ще більше цінуємо свободу, гідність і відкриту комунікацію зі студентами», — розповіла Марина Горбашевська.

Студенти виходять на заняття просто з бліндажів

Через війну університет більше не може працювати за моделлю, яка існувала до пандемії. Частина студентів перебуває за кордоном, частина — на тимчасово окупованих територіях, а дехто проходить службу в Силах оборони України.

Тому заклад одночасно забезпечує очне та повноцінне дистанційне навчання.

Навчальний портал дає змогу студентам отримувати матеріали, виконувати завдання та підтримувати зв’язок із викладачами незалежно від місця перебування.

«Наші захисники буквально з бліндажів виходять на пари. Під обстрілами, під ризиками, але вони знаходять можливість навчатися», — розповіли в університеті.

Для таких студентів викладачі намагаються забезпечити максимально гнучкі умови та постійний доступ до навчальних матеріалів.

«Викладачі докладають максимум зусиль, щоб військовослужбовці могли виконувати завдання та комунікувати фактично цілодобово. Люди навіть у таких умовах знаходять сили для професійного розвитку».

Чотири предмети за один день: чому формат НМТ потрібно змінювати

Окремо представники Маріупольського державного університету висловилися щодо можливого перегляду формату Національного мультипредметного тесту.

На їхню думку, незалежне оцінювання має залишатися обов’язковою складовою вступу. Водночас складання чотирьох предметів протягом одного дня створює надмірне навантаження.

«Дуже важко складати чотири предмети за один день. Форму НМТ справді варто оптимізувати та розглянути можливість складати окремі предмети у різний час», — зазначила Марина Горбашевська.

Додатковим випробуванням стають повітряні тривоги, обстріли, перебої зі зв’язком і технічні несправності у пунктах тестування.

«Коли в умовах обстрілів тестування переривається через тривоги, не працює зв’язок або виникають проблеми з комп’ютерами, це безпосередньо впливає на результат вступника», — наголосили в університеті.

Тому зміна формату НМТ, переконані представники приймальної комісії, має бути спрямована не на спрощення оцінювання, а на створення умов, за яких абітурієнт зможе повноцінно показати свої знання.

Вступна кампанія 2026 року ще триває, однак уже демонструє важливу зміну: українці починають сприймати освіту не просто як диплом або формальну підставу для отримання певного статусу. Для молоді, ветеранів, військовослужбовців і людей, які втратили професію через війну, університет дедалі частіше стає можливістю свідомо обрати майбутнє — навіть тоді, коли навчатися доводиться з-за кордону, з окупованої території або просто з бліндажа.