Чи дає проживання дитини з батьком право на відстрочку від мобілізації: позиція апеляційного суду

П’ятий апеляційний адміністративний суд підтвердив: сам факт проживання малолітньої дитини з батьком не є достатньою підставою для надання відстрочки від мобілізації. Відповідне рішення ухвалено за результатами перегляду справи щодо оскарження відмови у наданні відстрочки відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суть спору

Позивач звернувся до суду з вимогою скасувати рішення комісії про відмову у наданні відстрочки та зобов’язати надати її як батькові, який самостійно виховує малолітню доньку. Він посилався на те, що дитина фактично проживає з ним, а мати участі у вихованні не бере.

Втім, комісія відмовила у задоволенні заяви через відсутність рішення суду про позбавлення матері батьківських прав. Суд першої інстанції підтримав цю позицію, після чого позивач подав апеляцію.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, погодившись із висновками суду першої інстанції. Суд наголосив, що для отримання відстрочки необхідна наявність визначених законом умов, зокрема:

• наявність дитини віком до 18 років;
• відсутність другого з батьків з підстав, прямо передбачених законом (смерть, позбавлення батьківських прав, безвісна відсутність тощо) або підтверджене рішенням суду самостійне виховання дитини.

У цій справі встановлено, що хоча дитина фактично проживає з батьком, мати не позбавлена батьківських прав, а відповідне судове рішення відсутнє. Саме по собі звернення до суду з таким позовом не створює юридичних наслідків.

Висновки суду

Колегія суддів підкреслила: докази спільного проживання дитини з батьком не є самостійною підставою для надання відстрочки. Закон вимагає чітко визначених юридичних фактів, які мають бути підтверджені належними доказами, зокрема рішенням суду.

Таким чином, апеляційний суд визнав відмову у наданні відстрочки правомірною, а рішення суду першої інстанції — таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Постанова набрала законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в установленому порядку.