Чи можна вимагати заміни безоплатного адвоката: Верховний Суд ухвалив рішення

Особа, якій держава призначила адвоката для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, не може вимагати його заміни виключно з особистих мотивів. Верховний Суд роз’яснив, чим відрізняється право на вільний вибір захисника від отримання юридичної допомоги за державні кошти.

Чому обвинувачений вимагав заміни адвоката

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали чоловіка винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною п’ятою статті 407 Кримінального кодексу України.

Під час касаційного оскарження сторона захисту заявила про порушення права обвинуваченого на захист.

Зокрема, адвокат стверджував, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у заміні призначеного захисника, з позицією якого обвинувачений не погоджувався.

На думку сторони захисту, таке рішення суперечило положенням статті 54 Кримінального процесуального кодексу України, яка регулює питання відмови від захисника та його заміни.

Що вирішив Верховний Суд

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду не погодився з аргументами захисту та залишив рішення попередніх інстанцій без змін.

Судді наголосили, що право на заміну адвоката безпосередньо пов’язане з можливістю особи самостійно обирати захисника.

Однак законодавство розмежовує правовідносини між клієнтом та адвокатом, залученим на договірній основі, і надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», така допомога є державною гарантією, спрямованою на забезпечення рівного доступу громадян до правосуддя.

У випадках, передбачених статтею 49 КПК України, адвокат призначається за відповідним процесуальним рішенням уповноваженого органу або суду.

Тому отримувач безоплатної допомоги не має такого самого права на вільний вибір конкретного адвоката, як особа, яка самостійно укладає договір із захисником.

За яких обставин можлива заміна захисника

Верховний Суд звернув увагу, що КПК України не передбачає можливості заміни або відсторонення судом адвоката, призначеного для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, лише через особисте небажання обвинуваченого співпрацювати з ним.

Водночас законодавство передбачає процедуру відводу захисника відповідно до статті 78 КПК України.

Таким чином, особиста незгода із захисником сама собою не є достатньою підставою для його заміни судом. Для застосування передбачених законом процесуальних механізмів необхідна наявність відповідних правових підстав.

Значення рішення для судової практики

Постанова Верховного Суду уточнює межі реалізації права на захист у кримінальному провадженні та особливості отримання безоплатної правничої допомоги.

Суд фактично розмежував дві правові ситуації: самостійний вибір адвоката на договірній основі та призначення захисника за рахунок держави.

При цьому право на безоплатну правничу допомогу залишається гарантованим державою, однак не передбачає безумовної можливості вимагати від суду призначення іншого адвоката з особистих мотивів.

Відповідну правову позицію викладено в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 5 серпня 2026 року у справі № 216/7928/24, провадження № 51-1046км26.