До 15 або 16 років без соцмереж: у ЄС обговорюють запровадження вікових обмежень
/ 16 Лютого 2026 18:14
2 хв читати
У країнах Європейського Союзу посилюється дискусія щодо встановлення мінімального віку для користування соціальними мережами. Поштовхом стали зростаючі побоювання щодо безпеки дітей онлайн та критика повільного застосування чинних норм ЄС.

Єврокомісія ініціює загальноєвропейську дискусію
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про намір уже влітку розпочати обговорення можливого єдиного вікового обмеження для соціальних мереж у межах ЄС.
Водночас єврокомісарка з питань технологій Генна Вірккунен наголосила, що йдеться не про повну заборону платформ для дітей, а про створення безпечнішого онлайн-середовища.
Національні ініціативи: від 15 до 16 років
Окремі держави-члени вже ініціюють власні кроки:
-Франція законодавчо оформлює заборону доступу до соцмереж для осіб молодше 15 років. Президент Емманюель Макрон розраховує, що норма запрацює з початком нового навчального року у вересні.
-Іспанія розглядає обмеження до 16 років. Прем’єр-міністр Педро Санчес виступає за відповідні зміни через парламент.
-Чехія, а також Австрія, Італія, Греція, Бельгія, Данія, Ірландія та Португалія аналізують різні варіанти — від вікових цензів до посилення відповідальності платформ.
Єврокомісія, зі свого боку, наголошує, що регулювання онлайн-платформ уже частково врегульоване на рівні права ЄС.
Роль Закону про цифрові послуги
Ключовим інструментом у цій сфері є Закон ЄС про цифрові послуги, що передбачає:
-перевірку віку користувачів;
-обмеження персоналізації контенту для неповнолітніх;
-посилений контроль за алгоритмами рекомендацій.
У липні 2025 року Європейська комісія оприлюднила рекомендації щодо захисту дітей у межах DSA.
Експерти зазначають, що проблема полягає не стільки у відсутності правових механізмів, скільки у недостатньому їх застосуванні.
Дискусія: заборона чи зміна дизайну платформ
Дослідники вказують, що повні заборони можуть мати обмежений ефект, оскільки підлітки часто створюють фейкові або «дорослі» акаунти. Натомість ефективнішими можуть бути зміни у дизайні платформ — зокрема зменшення персоналізації та впливу алгоритмів.
Водночас публікації у сфері громадського здоров’я вказують на можливий зв’язок між активним використанням соцмереж і ризиками для психічного здоров’я підлітків. Разом із тим науковці наголошують, що причинно-наслідкові зв’язки залишаються складними та залежать від багатьох факторів.
Очікується, що обговорення можливого загальноєвропейського вікового обмеження розпочнеться вже цього літа.