Дитина може жити по черзі з матір’ю та батьком після розлучення: Верховний Суд ухвалив важливе рішення

Верховний Суд підтвердив, що після розлучення батьків дитина може проживати почергово з матір’ю та батьком. Така модель спільної фізичної опіки допускається навіть за відсутності згоди між батьками, якщо вона відповідає найкращим інтересам дитини.

Відповідну правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 9 жовтня 2026 року у справі № 607/21670/24

Чому батьки звернулися до суду

У жовтні 2024 року мати малолітньої дівчинки подала позов про визначення місця проживання доньки разом із нею.

Жінка пояснила, що між батьками виникають конфлікти, оскільки батько періодично забирає дитину до себе та не завжди повертає у погоджений час.

Водночас мати не заперечувала проти спілкування доньки з батьком.

Чоловік подав зустрічний позов, у якому просив встановити спільну фізичну опіку. Він запропонував, щоб дитина половину місяця проживала з матір’ю, а іншу половину — з ним.

Суд першої інстанції частково задовольнив обидва позови та визначив інший порядок: дитина має проживати з кожним із батьків почергово по одному тижню.

Апеляційний суд підтримав таке рішення.

Що вирішив Верховний Суд

Мати оскаржила рішення, стверджуючи, що постійна зміна місця проживання може негативно вплинути на психологічний стан доньки.

Однак Верховний Суд не погодився з її аргументами.

Судді встановили, що обоє батьків належно виконують свої обов’язки, мають відповідні житлові умови та підтримують тісний емоційний зв’язок із дитиною.

Крім того, батьки проживають фактично в одному місті, а доказів того, що почергове проживання становить загрозу для розвитку дівчинки, суди не встановили.

У результаті Верховний Суд залишив рішення попередніх інстанцій без змін.

Чи має мати переважне право на проживання з дитиною

Верховний Суд наголосив, що законодавство не надає матері або батькові автоматичної переваги під час визначення місця проживання дитини.

Головним критерієм є не формальна рівність батьківських прав, а забезпечення найкращих інтересів дитини.

Під час розгляду таких спорів суди повинні враховувати:

• Емоційний зв’язок дитини з кожним із батьків.
• Умови проживання та можливості для розвитку.
• Ставлення батьків до виконання своїх обов’язків.
• Психологічний стан дитини.
• Місце навчання та сталі соціальні зв’язки.
• Можливість забезпечення безпечного та стабільного середовища.

Чи враховують думку самої дитини

Верховний Суд також пояснив, що думка дитини має враховуватися під час вирішення спорів щодо її проживання.

Водночас бажання дитини залишитися з одним із батьків не є безумовною підставою для ухвалення відповідного рішення.

Суд повинен оцінити, чи справді такий вибір відповідає її інтересам.

Для цього можуть використовуватися психологічні дослідження, висновки органів опіки та піклування, показання дитини та інші докази.

Чи обов’язково суд має погоджуватися з органом опіки

У цій справі орган опіки та піклування рекомендував визначити місце проживання дівчинки разом із матір’ю.

Проте суди ухвалили інше рішення.

Верховний Суд пояснив, що висновок органу опіки не має наперед встановленої юридичної сили.

Суд може не погодитися з ним, якщо документ недостатньо обґрунтований або суперечить інтересам дитини.

Що означає це рішення для інших батьків

Постанова Верховного Суду підтверджує можливість застосування моделі спільної фізичної опіки, за якої дитина проживає почергово з обома батьками за встановленим графіком.

Водночас це не означає, що після кожного розлучення дитина обов’язково повинна проводити однакову кількість часу з матір’ю та батьком.

Кожна справа розглядається індивідуально, а вирішальним критерієм залишаються найкращі інтереси дитини, її психологічний комфорт, безпека та стабільність умов проживання.

Таким чином, Верховний Суд підтвердив законність почергового проживання дитини з обома батьками та залишив чинним рішення, за яким дівчинка проводитиме один тиждень із матір’ю, а наступний — із батьком.