Феміда для “Аристократів”: як суддя Мачульський придбав елітне житло після вердикту на користь забудовника?

Суддя Григорій Мачульський ухвалював суперечливі рішення на користь компаній “Укрбуд”, “АТБ” та нового власника торговельно-розважального центру “Магелан”

Квартира за 71 тисячу доларів – від юристки забудовника. 245 000 доларів готівки і жодного члена родини в декларації. Зростання доходів у 15 разів протягом десятиліття. І низка справ із вердиктами на користь представників “великого бізнесу”. Це не сюжет детективу, а аналіз декларації судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Григорія Мачульського. СтопКор дослідив, чим відомий цей служитель Феміди, які справи він розглядав і які рішення ухвалював.

Прозоре правосуддя – один із ключових індикаторів, за якими ЄС оцінює готовність України до членства, а громадськість – довіру до державної влади загалом. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду – структура, яка щороку вирішує спори бізнесу на мільярди гривень. Тому спосіб життя його суддів, джерела статків і те, наскільки послідовно вони декларують доходи і майно, є предметом суспільного інтересу.

Редакція СтопКору проаналізувала майновий стан і кар’єрний шлях судді Касаційного господарського суду Григорія Мачульського.

Суддя Григорій Мачульський працює у системі правосуддя з 1997 року: спершу в Жовтневому, з 2001-го – у Солом’янському районному суді Києва, у 2001–2005-му – у Київському апеляційному господарському суді, у 2005–2017-му – у Вищому господарському суді України. Зрештою, з листопада 2017 року він є суддею Верховного Суду.

Квартира від юристки “Укрбуду” vs рішення на користь забудовника: чи є зв’язок?

Цікавий момент, відображений у декларації Мачульського, – квартира у Києві площею майже 53 кв. м. Її суддя набув у 2018 році.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Григорій Мачульський дійсно має у власності житло у ЖК “Аристократ” (Печерський район, вул. Євгена Коновальця). Це – сучасний преміальний комплекс у центрі Києва з презентабельною вхідною групою, відеоспостереженням та охороною 24/7, підземним паркінгом тощо.

 

Згідно з інформацією з профайлу судді на сайті Фундації DEJURE, суддя придбав це житло у Мар’яни Гармаш – юристки компанії “Укрбуд”. Саме ця фірма забудовувала комплекс. Задекларована вартість квартири – 1 814 994 грн (≈71 040 доларів за курсом того року, коли суддя інвестував у будівництво).

Водночас, за даними маркетплейсів з нерухомості, однокімнатну квартиру в цьому будинку пропонують за ціною від 185 000 доларів.

Однак найгостріше запитання – не ціна, а час угоди. Як зазначає DEJURE, за кілька місяців до придбання квартири Мачульський у складі колегії розглядав справу за участю забудовника та ухвалив остаточне рішення на його користь.

Примітно, що, як пише Bihus.Info, ЖК “Аристократ” будувався на землі Нацгвардії з умовою передати частину квартир військовослужбовцям, але, за даними журналістського розслідування, забудовник домовився про “заміну об’єктів”, причому різниця у вартості нерухомості сягнула понад 100 млн грн.

“Кривдник громадських активістів”: чим відомий суддя Григорій Мачульський?

Ще 2017 року, під час конкурсу до нового Верховного Суду, рух “ЧЕСНО” включив Мачульського до антирейтингу 150 кандидатів, яких вважали негідними посади судді найвищої інстанції через сумнівну репутацію, пов’язану з розглядом господарських спорів. Попри це, конкурсна комісія допустила його до співбесід, і посаду він отримав.

У відкритих джерелах Мачульського неодноразово згадують у справах, де колегії за його участю ухвалювали рішення на користь великих суб’єктів господарювання – зокрема мережі “АТБ” та забудовників.

Зокрема, видання LARP Media писало про те, що суддя Мачульський міг бути причетний до двох скандальних рішень Касаційного господарськогосуду. У першому випадку (справа проти видання) рішення на користь корпорації “АТБ” було винесено аномально швидко після того, як попереднє рішення на користь журналістів набуло чинності.

Схожа ситуація описана у дописі громадської організації “Громадський контроль” про справупроти забудови лісопарку в Дніпрі.

Ще одна суперечлива справа: як колегія Мачульського вирішила спір навколо трансформаторних підстанцій у Києві?

Ще один резонансний процес за участю судді Григорія Мачульського — спір навколо двох трансформаторних підстанцій у Києві, справа № 910/12907/24. Мачульський виступав головуючим суддею колегії Касаційного господарського суду Верховного Суду, яка двічі — 29 жовтня 2025 року і 30 червня 2026 року — залишила в силі рішення на користь нового власника торговельно-розважального центру “Магелан”, усупереч запереченням сторони, чиї інтереси рішення прямо зачіпає, але яку до розгляду справи так і не залучили.

Ідеться про підстанції ТП-6079 і ТП-6080 (площею 62,3 і 62,5 кв. м) на просп. Академіка Глушкова у Києві. У 2003–2004 роках їх — окремо від самого ТРЦ “Магелан” — збудував забудовник ПрАТ “Банкомзв’язок”, а сам торговий центр того ж часу продав іншій компанії. Право власності на підстанції як на окремі об’єкти нерухомості “Банкомзв’язок” зареєстрував за собою у 2018 році на підставі технічних паспортів.

У 2023 році “Магелан” на аукціоні придбало СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський”, причому в договорі купівлі-продажу підстанції не згадувалися взагалі — ані в площі, ані в ціні об’єкта. Більше того, сам торговий центр на момент купівлі вже кілька років живився від зовсім іншої підстанції — № 8688, збудованої окремо у 2020 році. А ТП-6079 і ТП-6080 постачали електроенергію не “Магелану”, а сусіднім нежитловим будівлям, власником яких є ТОВ “Глушкова Девелопмент”.

Попри це, новий власник ТРЦ подав позов про витребування підстанцій на свою користь, наполягаючи, що вони є “приналежністю” центру. Суд першої інстанції у позові відмовив. Але Північний апеляційний господарський суд це рішення скасував і визнав підстанції такими, що підлягають передачі власнику ТРЦ, — попри те, що фактичний власник будівель, які реально живляться від цих підстанцій, до участі у справі не залучався.

Саме на стадії касаційного перегляду рішення на користь нового власника торгового центру підтримала колегія на чолі з Мачульським. Ще показовіше — те, що відбулося з електропостачанням, причому ще до апеляційного рішення. У травні 2025 року — за понад місяць до постанови апеляційного суду — енергокомпанія фізично відключила ці підстанції від мережі, і сусідні будівлі залишилися без електропостачання.

Тобто на момент, коли 25 червня 2025 року апеляційний суд визнавав підстанції “приналежністю” ТРЦ, вони вже понад місяць були знеструмлені, — тоді як сам “Магелан” продовжував працювати без перебоїв, бо живиться від іншої підстанції. На переконання сторони забудовника й орендаря, фактична експлуатація підтвердила саме те, що вона й доводила: підстанції обслуговують не торговий центр, а сусідні будівлі інших власників.

Коли постраждала сторона — ТОВ “Глушкова Девелопмент”, орендар підстанцій, чиї будівлі залишилися без світла, — спробувала оскаржити рішення як особа, права якої порушено, а до участі у справі її не залучили, саме колегія Мачульського у складі Верховного Суду 30 червня 2026 року відмовила у відкритті касаційного провадження.

Сторона забудовника й орендаря підстанцій наполягає: справу розглянули без участі особи, чиї інтереси вона прямо зачіпає, без призначення профільної будівельно-технічної експертизи саме в цьому провадженні, а сам факт відключення підстанцій без наслідків для ТРЦ “Магелан”, на думку сторони орендаря, спростовує головний висновок судів у справі.

Родина-“невидимка”?

Останні десять років суддя Григорій Мачульський не декларує жодного члена сім’ї. До 2018 року в його деклараціях фігурувала спільна власність на квартиру з Юлією Мачульською, 1966 року народження (того ж року, що й суддя) — ймовірно, колишньою дружиною, хоча даних про розлучення немає.

Питання викликає й транспорт судді: з 2015 по 2025 рік у декларації незмінно фігурує один і той самий KIA Rio 2012 року випуску за 129 600 грн – попри те що офіційний дохід судді за цей час зріс у понад 15 разів.

За даними декларацій, дохід Мачульського суттєво зріс після переходу до Верховного Суду: 2015-го зарплата становила 268 789 грн, 2017-го – близько 745 350 грн, 2018-го – вже 3,46 млн грн, а з 2021 року стабільно перевищує 4 млн грн (2023-й – 4,66 млн грн, 2025-й – 4,44 млн грн).

Паралельно зростали готівкові заощадження в доларах – з 40 000 у 2015–2017 роках до 245 000 доларів станом на 2025-й, тоді як готівкова гривня, навпаки, впала з 1,5 млн грн (2018–2021) до 157 400 грн (2023–2025). На рахунках у “Райффайзен БанкуАваль” та “ПриватБанку” наприкінці 2025 року зберігалося до 704 175 грн.

З 2022 року суддя декларує й значні благодійні внески – понад 1,3 млн грн у 2022-му, 1,74 млн грн у 2023-му, близько 400 000 грн у 2024-му.

Спроба підкупу і судові справи

У липні 2018 року Мачульський сам повідомив Вищу раду правосуддя про втручання в його діяльність: невідомий переказав на його зарплатну картку 5000 грн нібито “за позитивне вирішення спору”. Суддя пов’язав це з клопотанням про відвід колегії, заявленим адвокатом однієї зі сторін у господарській справі; ПриватБанк не зміг встановити відправника, а поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 376 КК України (втручання в діяльність судових органів), про що писало видання Sud.ua.

У Єдиному реєстрі судових рішень фігурують і інші справи, де Мачульського залучали як відповідача, третю особу, заявника чи свідка – зокрема у кримінальному провадженні щодо шахрайства у великих розмірах.

17 травня 2026 року СтопКор направив офіційні запити на публічну інформацію до Вищої ради правосуддя та НАЗК.

Редакція просить повідомити, чи перебувають на розгляді дисциплінарні скарги щодо судді, чи проводилися перевірка його доброчесності, моніторинг способу життя та повна перевірка декларацій, а також чи досліджувалося походження коштів для купівлі квартири в “Аристократі” й готівкових заощаджень у 245 000 доларів.

Наразі чекаємо на відповіді.