Характерні помилки апеляційних та касаційних скарг: роз’яснення судді ВАСУ у відставці

КАС України, зокрема в статті 44 КАС України- чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов’язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

ВС зазначив, що учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов’язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі щодо своєчасного пред`явлення позову для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Оскільки недоліки зазначені в ухвалі суду першої інстанції позивачем усунуті не були (не було подано заяви про поновлення строків та докази поважності пропуску таких) – ВС КАС підтвердив наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду (ВС КАС № 640/9385/20 від 17.06.2021 р).

Про характерні помилки апеляційних та касаційних скарг розповів директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Ситников під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками характерні помилки апеляційних та касаційних скарг, а саме:

• 1. Право на перегляд судових рішень.
• 2. Межі та повноваження перегляду.
• 3. Наслідки недотримання процесуальних вимог до апеляційної (касаційної) скарги.
• 4. Які характерні помилки виникають при підготовці скарг до суду?
• 5. Право на оскарження.
• 6. Строки апеляційного оскарження.

У рамках характеристики помилок апеляційних та касаційних скарг акцентовано на наступному:

1. Право на перегляд судових рішень

Стаття 129 Конституції України. Основними засадами судочинства є: 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення суду;

Стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення суду.

2. Межі та повноваження перегляду:

Апеляційний (308 КАСУ):

• Перегляд справи

• У разі перегляду діє як суд І інстанції (суд факту і права):

• Встановлює обставини та досліджує докази
• Приймає докази
• Надає оцінку
• Приймає нове рішення

Касаційне (341 КАСУ):

• Оскарження судових рішень

• Не має права:

• Встановлювати обставини
• Питання достовірності доказів
• Збирати чи приймати нові докази
• Перевагу доказів

3. Наслідки недотримання процесуальних вимог до апеляційної (касаційної) скарги:

Залишення без руху:

• порушенням вимог, встановлених ст.296 (330) КАСУ;

• подана особою, яка не зареєструвала електронний кабінет;

• подана після закінчення строків, установлених ст.295 (329) КАСУ (і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними).

Повернення апеляційної (касаційної) скарги:

• подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

• особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання

• скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної (касаційної) інстанції; • у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

• Не позбавляє права на звернення до суду з іншою скаргою.

Відмова у відкритті провадження:

• подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному (касаційному) оскарженню;

• є ухвала про закриття провадження у зв’язку з відмовою від раніше поданої апеляційної (касаційної) скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;

• є постанова про залишення апеляційної (касаційної) скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

• скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне (касаційне) оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне (касаційне) оскарження визнані судом неповажними.

• суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою;

• Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4. Які характерні помилки виникають при підготовці скарг до суду?

• Характерні помилки при оформленні скарг (формальні підстави):

• Апеляційна і касаційна скарги як документ діловодства.
• Невірне неповне зазначення або не зазначення необхідних реквізитів сторін, визначених п.1,2,3,4 ч.2 ст. 296 КАС України.
• Зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
• Стиль та мова викладення скарги.

• Помилки при оформленні обґрунтування підстав скарги (вмотивованість):

Невідповідність викладення змісту скарги, вимогам п.5,6 ч.2 ст. 296 КАС України:

• у скаргах зміст вимог до суду взагалі не зазначений;
• неконкретизоване (не зазначено) які саме рішення оскаржуються;
• не визначено вимог щодо результатів розгляду скарги;
• не обгрунтовані причину пропуску строків на оскарження.

• Характерні помилки при поданні скарг до суду:

• Не надання доказів представництва.
• Недоліки під час подання додатків до скарги.

5. Право на оскарження

Суб’єкти оскарження:

– Учасники справи,

– Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.

Об’єкти оскарження:

Апеляція:

– рішення суду першої інстанції;

– ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду (ст. 294 КАСУ);

Касація:

– рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи;

– постанову суду апеляційної інстанції у випадках, визначених цим Кодексом;

– ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку;

– ухвали суду апеляційної інстанції.

• На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв’язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов’язок і такий зв’язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Верховний Суд постанова від 11 липня 2018 року по справі № 911/2635/17.

• Суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися – закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (постанови Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15)

• Касаційну скаргу на судове рішення особа, яка не брала участі у справі має право подати тільки після її перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою (Ухвала Касаційного адміністративного суду від 5 травня 2018 року у справі №819/560/17).

6. Строки апеляційного оскарження:

Строк оскарження:

• Рішення суду – 30 днів;

• Ухвала суду – 15 днів;

• Початок (з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення), перебіг (протягом), закінчення.

Наслідки пропуску строку на касаційне оскарження:

• Залишення без руху;

• Відмова у відкритті провадження.

Поновлення строків:

• повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення

• Рішення суду 30 днів;

• Ухвала суду – 15 днів;

• З інших поважних причин.

Критерії «поважності» причин пропуску строку:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною);

2) це обставина, яка виникла об’єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

(Постанова ВС від 27.11.2018 № 473/2236/17)