Кабмін відклав розгляд Антикорупційної стратегії: з документа зникли ключові норми щодо конкурсів

Уряд відклав розгляд Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки — голосування за документ може відбутися не раніше понеділка. Водночас під час доопрацювання з проєкту вже вилучено низку принципових положень, зокрема щодо конкурсного відбору на ключові правоохоронні посади.

За інформацією джерел, погодження стратегії здійснюється урядовим комітетом під головуванням віцепрем’єра з питань євроінтеграції Тарас Качка. Однак саме на етапі урядового узгодження документ зазнав суттєвих змін.

Зокрема, із фінальної редакції виключено норми про проведення відкритих конкурсів на посади генерального прокурора, а також керівників Державного бюро розслідувань і Національної поліції. Експерти розглядають це як сигнал про послаблення інституційних гарантій незалежності правоохоронних органів.

За даними аналітиків, уряд чинив спротив щонайменше у чотирьох ключових напрямках:

• запровадження конкурсів на керівні посади в правоохоронних органах;
• зміни податкової політики;
• трансформація митної системи;
• оновлення підходів до управління земельними ресурсами громад.

Попри те, що частину реформаторських положень вдалося зберегти, саме кадрові конкурси фактично випали з документа. Водночас під питанням залишаються й інші важливі ініціативи — зокрема, реформа адвокатури, регулювання будівельної та енергетичної сфер, а також зміни в оборонному секторі.

Окрему увагу експерти звертають на відсутність у стратегії чітко прописаного механізму створення незалежної експертної інституції для розслідувань НАБУ. Натомість документ містить лише загальні формулювання щодо необхідності забезпечення відповідних умов.

Також зі стратегії фактично вилучено блок, що стосується реформи Служби безпеки України, яка мала б обмежити можливості її використання як політичного інструмента.

Попри втрату окремих положень, уряд заявляє про збереження базової архітектури документа. Водночас остаточне наповнення Антикорупційної стратегії залежатиме від парламенту, де під час розгляду можливі подальші зміни.

Експерти наголошують: саме парламентський етап стане визначальним для розуміння реального рівня політичної готовності до системної антикорупційної реформи — особливо на тлі резонансних розслідувань у владних колах.