Комітет НААУ пояснив адвокатам, що робити після виявлення “жучка” в кабінеті

Виявлення пристрою, який може негласно збирати інформацію, ставить перед адвокатом три питання одразу: як зафіксувати знахідку, кого повідомити і як не допустити подальшого розкриття адвокатської таємниці. Відповіді на них шукали учасники круглого столу “Адвокатська таємниця під загрозою: негласне отримання інформації та технічний захист”, який 8 вересня провів Комітет НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів. Модерували захід голова комітету Андрій Галич та його заступник Роман Островський.

Нижче алгоритм, який випливає з виступів учасників, від першого кроку до останнього, разом із запобіжниками і ризиками на кожному етапі.

Крок нульовий. Мовчати про саму перевірку

Найперша помилка робиться ще до того, як щось знайдено.

Роман Мольченко, експерт комітету, радить не повідомляти широке коло працівників про заплановані пошукові роботи. У випадках, які досліджували фахівці, встановлення пристрою часто відбувалося за участю людини, яка мала доступ до компанії або могла надати інформацію про приміщення й обладнання. Тому завчасне розголошення дає можливість спокійно вилучити пристрій до приходу пошукової групи.

Ризик тут очевидний: анонсувавши перевірку всередині колективу, ви з високою імовірністю нічого не знайдете і залишитеся в переконанні, що все чисто.

Крок перший. Не робити висновків самостійно

Знайдений предмет не завжди можна одразу кваліфікувати як спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації. Мольченко наголосив, що висновок про належність пристрою до таких засобів можуть зробити експерти СБУ, а чинне регулювання не дає детальних відповідей на всі питання, які виникають при виявленні пристроїв у приватному житті чи бізнесі.

Це важливо, бо публічна заява “мене прослуховують спецслужби” без експертного висновку легко обертається проти самого адвоката.

Варто також розуміти, з чим ви маєте справу. За словами Андрія Галича, засоби можуть установлюватися і в приміщеннях, і в автомобілях, з проникненням або без нього, причому одні передають дані в реальному часі, а інші накопичують їх і надсилають на сервер періодично. Він навів приклад перевірки в київському адвокатському об’єднанні, де фахівці виявили близько дев’яти пристроїв: камери з мікрофонами були замасковані під пожежні датчики просто в кабінетах.

Експерт комітету Андрій Супруненко додав, що використовується не лише спеціально виготовлене обладнання, а й звичайне побутове та комунікаційне. Пристрої вмонтовують в елементи інтер’єру, електроніку, блоки живлення чи кабелі, а камери маскують у невеликих отворах або деталях побутових предметів.

Крок другий. Зафіксувати факт

Заступник голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Олександр Левадний радить насамперед зафіксувати сам факт можливого незаконного доступу до інформації.

Робити це слід дозволеними засобами: фото- і відеозйомка, скриншоти, а також залучення осіб, які згодом зможуть підтвердити обставини виявлення пристрою або витоку даних.

Тут учасники не дійшли спільної думки щодо форми. Одна пропозиція полягала в тому, щоб складати протокол огляду із залученням технічного спеціаліста. Інша, щоб оформлювати акт, оскільки вимоги до процесуального протоколу і коло осіб, уповноважених його складати, визначені Кримінальним процесуальним кодексом. Спільна позиція така: обставини виявлення потрібно зафіксувати доступними засобами і обов’язково зазначити присутніх осіб.

Ризик на цьому кроці найбільший у часі. Поки триває дискусія про форму документа, пристрій можна демонтувати, а слід втратити.

Крок третій. Повідомити правоохоронців і раду адвокатів регіону

Наступним кроком Левадний називає повідомлення правоохоронних органів та ради адвокатів регіону.

Причому не просто повідомлення. Він пропонує залучати представника ради до процесуальних дій, пов’язаних із вилученням техніки, і забезпечувати його участь під час подальшого огляду пристроїв, на яких може зберігатися адвокатська таємниця. Присутність представника самоврядування тут і є головним запобіжником: він фіксує, що саме оглядали і чи не вийшов огляд за межі дозволеного.

Крок четвертий. Контролювати оформлення вилучення техніки

Вилучення мобільного телефону або комп’ютерної техніки має відбуватися в межах відповідної процесуальної дії і фіксуватися у протоколі.

Якщо техніку вилучили без належного оформлення, адвокату слід оскаржувати такі дії, повідомляти органи адвокатського самоврядування і ставити питання про допустимість отриманих доказів. Тобто неправильно оформлене вилучення це не лише порушення прав, а й потенційна підстава визнати весь отриманий масив недопустимим.

Крок п’ятий. Не давати паролів

Це місце, де адвокат ризикує більше за всіх інших учасників процесу.

Левадний радить не передавати правоохоронцям паролі від пристроїв, на яких міститься інформація клієнтів. Натомість слід брати участь у належно оформленому огляді техніки як речового доказу.

Ризик сформульовано прямо: добровільне надання доступу до адвокатської таємниці може порушувати обов’язок щодо її збереження і мати дисциплінарні наслідки. Тобто адвокат, який “пішов назустріч” слідству, ризикує вже власним статусом.

Крок шостий. Замовити справжню технічну перевірку

Мольченко окремо попередив, що професійна перевірка приміщення не зводиться до пошуку активних радіопередавачів. Пристрої можуть накопичувати інформацію і передавати її за графіком або після окремої команди, а отже, у момент перевірки просто не випромінювати сигналу.

Фахівці поєднують радіомоніторинг, аналіз енергоспоживання і нагрівання, оптичне обстеження, перевірку кабельних мереж та фізичний огляд можливих місць установлення. Якщо апаратне дослідження нічого не дало, результат може дати звичайний уважний огляд приміщення або автомобіля.

Орієнтир за часом простий і добре відсіює імітаторів. Перевірка кабінету площею 25-30 квадратних метрів триває близько двох годин, а одного автомобіля від чотирьох до шести. Якщо вам обіцяють зробити це за двадцять хвилин з одним приладом, ви платите за виставу.

Обираючи виконавців, експерт радить з’ясовувати, яку методику вони застосовують і яке обладнання використовують, а за відсутності власних технічних знань передати цей перелік на оцінку профільним фахівцям або професійній спільноті.

Прості засоби, які попереджають про появу нового радіопередавача перед конфіденційними переговорами, теж мають сенс, але запобіжник тут один: таке попередження свідчить лише про можливу небезпеку і професійної перевірки не замінює.

Крок сьомий. Перевірити не тільки стіни, а й техніку

Засіб негласного отримання інформації не обов’язково має фізичну форму.

Експерт комітету Владислав Плеханов пояснив, що шкідливе програмне забезпечення може працювати на комп’ютері, смартфоні, телевізорі, автомобільній системі чи іншій підключеній техніці, отримуючи доступ до файлів, паролів, камери, мікрофона, екрана і введення з клавіатури.

Джерелом зараження бувають електронні листи, повідомлення в месенджерах, документи, рекламні оголошення або підроблені програми. Найнеприємніше, що шкідливе посилання чи файл може надійти від добре знайомої людини, якщо її обліковий запис попередньо зламали.

Для зниження ризиків Плеханов радить перевіряти джерела програм, адреси сайтів, цифрові підписи та підозрілі файли, працювати з ними в ізольованому середовищі, тобто в так званих пісочницях, або на окремому пристрої, а також розмежовувати особисту і професійну діяльність і не використовувати один пристрій для всіх завдань.

Що буде далі

Під час заходу учасникам продемонстрували засоби радіомоніторингу, тепловізійної та оптичної перевірки, а також показали принцип виявлення прихованої камери за відбиттям світла від її об’єктива.

Наприкінці організатори повідомили, що комітет працює над методичними матеріалами щодо реагування на закладні пристрої та кіберзагрози, а до подальшого обговорення порядку дій після виявлення пристрою планують запросити представників Держспецзв’язку та Служби безпеки України.

Тобто повного нормативного порядку дій наразі немає, і поки його немає, кожен адвокат діє на власний розсуд, маючи з одного боку обов’язок зберегти таємницю клієнта, а з другого дисциплінарну відповідальність за її розкриття.